Парламентарі, науковці і експерти обговорили перспективи епізоотичного благополуччя України

12 квітня 2017 року

     12 квітня на базі Національного університету біоресурсів і природокористування України відбувся круглий стіл, присвячений епізоотичній ситуації в державі. Відкриваючи засідання, ректор університету Станіслав Ніколаєнко зазначив, що головним завданням є довести до громадськості інформацію про фактичний стан справ в Україні щодо механізмів здійснення Державного контролю у сфері безпечності харчових продуктів, ветеринарного контролю та дотримання зовнішніх зобов’язань перед країнами членами Всесвітньої організації охорони тварин (МЕБ). Учасники круглого столу, а це народні депутати України - члени Комітету аграрної політики та земельних відносин Верховної Ради України, експерти міжнародних організацій, представники центральних органів виконавчої влади, посольств країн, із якими підписані угоди про створення зони вільної торгівлі, аби обговорити проблеми та встановити причини різкого погіршення епізоотичного стану в державі, напрацювати проект рішення щодо відновлення державного іміджу України, як держави вільної від хвороб обов’язкових до повідомлення.

     Народний депутат України Валерій Давиденко у своєму виступі запевнив присутніх, що профільний парламентський комітет робив все можливе для надання достатнього фінансування Держпродслужби з тим, щоб вона могла ефективно забезпечувати безпекову політику. Зокрема, надавати грошові компенсації, викупати хворих тварин у населення, товарних ферм, господарств. На жаль, пропозиції парламентського комітету були враховані частково. Протягом двох років, на його думку, система ветеринарного контролю працює неефективно і одним з головних завдань дискусіє має бути напрацювання посильних для бізнесу, фермерів, селян умов його здійснення.

     Голова Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Володимир Лапа навів кричущі цифри: на сьогодні маємо зареєстрованих 64 випадки спалахів африканської чуми свиней проти 91 минулого року. Ще один факт – якщо в європейських країнах захворювання зустрічаються найчастіше у дикій природі, то в Україні навпаки – в домогосподарствах і великих фермах. Вихід з ситуації вбачається у посиленні біобезпеки на виробництві та інформованості. Наразі, зазначив Володимир Лапа, існує велика прогалина в законодавстві, яка торкається як профілактики, так і боротьби з хворобами, не чітко визначені повноваження органів, які мають це здійснювати.

 

     Завідувач кафедри епізоотології та організації ветеринарної справи Віталій Недосєков навів принципи визначення статусу епізоотичного благополуччя держави. На сьогодні в світі 21 мільярд тварин годує майже 7 мільярдів людей, тому логічним є зростання патогенів, які викликають хвороби, тваринного походження – до 61%. З часом кількість хвороб тільки зростатиме, з’являтимуться нові, як от хендра, ніпа, африканська чума свиней. Україна є членом Міжнародного епізоотичного бюро (МЕБ) і відповідно до своїх зобов’язань маємо привести законодавчу базу до стандартів Кодексу цієї організації. Серед проблем Віталій Недосєков виділив фінансування державних лікарень з двох джерел – держбюджету і місцевого, відсутність законодавства щодо можливості виконання епізоотичних заходів приватними лікарями, здійснення реформ структури компетентних органів без погодження з МЕБ.

     Заступник генерального директора ТОВ «Укрзооветпромпостач» Павло Достоєвський висловив незгоду з рішенням щодо об’єднання служб, що призвело до погіршення якості виконання функцій, перш за все, ветеринарної.
     Член-кореспондент Національної академії аграрних наук Микола Мандрига зауважив, що сьогодні фінансування науки є мізерним, хоча раніше завдяки нашим науковцям мали вітчизняні вакцини і засоби боротьби з хворобами.

 

     Начальник Головного управління Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у Вінницькій області Григорій Сидорук зазначив, що ефективність роботи територіальних органів залежить від керівника і людей, які там працюють. Тому питання єдності структури є другорядним. Важливим, на його думку, є забезпечення належного фінансування.

     Декан факультету ветеринарної медицини Микола Цвіліховський закцентував увагу на підготовці кадрів для галузі. Останнім часом змінився тренд у навчанні лікарів ветеринарної медицини – головною стала безпека декоративних тварин і навіть є спроби відкрити приватні факультети чи навчальні заклади, які здійснюватимуть підготовку фахівців для цього напряму. Питання навчання спеціалістів, які опікуватимуться продуктивними тваринами, є надважливим. 

     Участь в обговоренні проекту рішення круглого столу взяли заступник директора ННІ післядипломної освіти Віктор Пабат, голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар, директор Інституту ветеринарної медицини Національної академії аграрних наук України Сергій Ничик, завідувач кафедри ветеринарно-санітарної експертизи Ольга Якубчак, завідувач кафедри анатомії та гістології тварин Олег Мельник, професор кафедри фізіології, патофізіології та імунології тварин Анатолій Мазуркевич та інші.

     Напрацьовані в проекті рішення (додаються, можна завантажити за посиланням нижче) пропозиції будуть направлені до профільного комітету Верховної Ради України і розглянуті на комітетських слуханнях, присвячених африканській чумі свиней вже 18 квітня.

Денис Рудень 


Набір на навчання (синій)_2015Регіональні навчальні заклади (синій)Захисти дисертацій