Трипільська ТЕС – не лише світло і тепло…

 Символічно, що у день першого рівнодення року, коли з кожною хвилиною день все більше і більше вступає у свої права, немов демонструючи силу світла перед темрявою, ми побачили всю грандіозну силу великої енергетики, яка створена людиною для людини. Саме щоденна праця фахівців-енергетиків змушує працювати складний технологічний організм з сотнями сердець-електростанцій.

Одну з таких ми сьогодні і відвідали. Ми – викладачі кафедри теплоенергетики: доцент О.В. Шеліманова, ст. викладач Є.О. Антипов та асистент В.І. Троханяк, а також дві групи студентів-енергетиків 4-го курсу ННІ енергетики, автоматики і енергозбереження, були приємно вражені від побаченого. Трипільська ТЕС – найпотужніша теплоелектростанція на Київщині та, одночасно, є найбільшим постачальником електроенергії у Київську, Черкаську та Житомирську області. Підприємство розташоване в Обухівському районі на березі Канівського водосховища на Дніпровському узбережжі в 45 км південніше Києва, поблизу села Трипілля. Основні енергогенеруючі засоби Трипільської ТЕС – 4 пилевугільні і 2 газомазутні блоки потужністю по 300 МВт кожний. Шість турбін та генераторів загальною номінальною потужністю 1800 МВт. Основним паливом служить донецький антрацитовий штиб, що надходить по залізниці і по річці до причалу станції. Разом з тим, паливне господарство має ємності для використання в якості палива мазуту. До газового господарства належать два газорозподільних пункти та система газопроводів. Система технічного водопостачання – прямоточна, із забором води з Канівського водосховища.
Але про все по порядку. Перше, що ми побачили на порозі станції – дві велетенські димові труби (висотою 180 та 210 м відповідно) з однієї з яких шов густий дим. «Працює», – подумали ми. І дійсно, незважаючи на надзвичайний стан в енергетиці та інші всілякі труднощі, станція працює! Побачене не могло нас не радувати. Потім інструктаж з техніки безпеки, далі музей Трипільської ТЕС, де нас ознайомили з історією створення підприємства, починаючи від етапу будівництва до сьогодення. Далі маршрут нашої екскурсії майже повністю відповідав послідовності технологічного процесу вироблення теплової та електричної енергії: паливно-транспортний, котло-турбінний та електричний цехи. По-перше, вразили об'єми та потужності підприємства, по-друге, ми побачили багато практичних моментів, що стосуються дисциплін, які викладаються на кафедрі («Енергетичне устаткування електростанцій», «Теплоенергетичні установки і системи», «Теплотехнології в процесах виробництва» тощо). Загалом, все побачене не могло не вразити нас, адже всі ми на власні очі оцінили справжню велич енергетичної галузі країни та ще раз переконалися в тому, що енергетика – одна з основ розвитку суспільства!

Висловлюємо щиру подяку адміністрації інституту, ПАТ «Центренерго» та керівництву станції за цікаву і дуже корисну екскурсію. Та сподіваємось на подальшу плідну співпрацю.

Євген Антипов,
ст. викладач кафедри теплоенергетики НУБіП України