Студентка гуманітарно-педагогічного факультету Владислава Плоденко: мрію відкрити приватний центр з надання психологічної допомоги

24 листопада 2016, 23:59

      Надзвичайно різносторонньою за своїми уподобаннями та інтересами, амбітною і рішучою є студентка гуманітарно-педагогічного факультету Владислава Плоденко. А познайомилися з Владиславою ми ще влітку, коли вона одна з перших завітала до приймальної комісії аби дізнатися про умови навчання. Дівчина була сповнена сподівань, що саме в нашому університеті зможе отримати якісну вищу освіту. Власне тодішнє спілкування, як зізналася дівчина, зіграло якщо не визначальну роль, то стало великим аргументом на користь НУБіП. Тож про те, чи виправдовуються надії і як їй навчається, сьогоднішня розмова.

– Чому саме «Соціальна робота» і НУБіП?

– Подобається спілкуватися з людьми. Це мене надихає. НУБіП обрала з декількох причин. По-перше, мій дядько тут навчався на агронома, по-друге, чудове місце розташування. І, хоча у двох інших київських вишах мені пропонували бюджет, я залишилася в НУБіП на контракті, навіть попри думку батька. Він не схвалював вибір моєї спеціальності, зате підтримала мама. Цей фах мені потрібен, бо в майбутньому хочу відкрити приватний центр з надання психологічної допомоги. А соціальна робота має більше переваг, ніж просто практична психологія. Бо кожен соціальний працівник у певній мірі є і психологом. До того ж соціальна сфера, як галузь, значно ширша.

– Чи маєш досвід надання соціальної допомоги?
– Ще будучи школяркою, я організовувала збір усіляких речей учням, які потрапили в складні життєві обставини, постійно їх підтримувала. А вже в університеті разом із групою допомагали дітям переселенців та учасників АТО.

– Відомо, що клієнти соціальних служб – люди з проблемних категорій. Працювати з ними надзвичайно складно. Не боїшся?
– Зовсім ні. Можливий хіба що зовнішній бар’єр, однак я розумію, що людина, яка переді мною, потребує підтримки. Це все одно, що бути лікарем, в якого всі пацієнти рівні.

– Бути різносторонньою особистістю для соціального працівника дуже важливо. Чим цікавишся, крім навчання?
– Люблю організовувати різні свята. От нещодавно за моєї участі на нашому факультеті відбувся День першокурсника. А ще співаю, граю в шашки. Займалася танцями, грою на скрипці, тайським боксом, рукоділлям… І це ще не все! Подобається готувати й експериментувати. Тому хотіла б в майбутньому відкрити власний ресторан.

– Про що мрієш? Поділися найближчими планами.
– Здати успішно сесію, бо, звісно, хотілося б перевестися на бюджет, якщо буде така нагода. А ще – поїхати на семестрове навчання до Польщі. У нас на факультеті є така можливість.

– А як щодо стартапів?
– Можна було б. Є ідея створити студентський центр реабілітації. Було б чудово спробувати себе у професійному амплуа.

Розмовляли Ольга Наконечна та Денис Рудень 

 
 

 
Захисти дисертаційРегіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook