Ректор Станіслав Ніколаєнко на зустрічі з Прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом: питання наукового супроводу АПК – проблема національної безпеки

     26 вересня 2016 року ректор університету Станіслав Ніколаєнко взяв участь у нараді під головуванням Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана, що присвячувалася питанням реформування наукової сфери та розвитку академічної науки. У обговоренні взяли участь Віце-прем’єр-міністр України В’ячеслав Кириленко і Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України Олександр Співаковський.

     Про проблеми розвитку та основні напрями реформування наукової сфери говорила міністр освіти і науки Лілія Гриневич. Стан розвитку фундаментальної науки та напрями підвищення ефективності діяльності НАНУ охарактеризував її президент Борис Патон, проблеми та перспективи розвитку медичної науки – президент Національної академії медичних наук України Віталій Цимбалюк. Наукового забезпечення технологічного розвитку АПК торкнувся очільник НААН Ярослав Гадзало, а його колега з НАПН Василь Кремінь – проблем та перспектив наукового забезпечення педагогічної галузі. Актуальну проблематику матеріально-технічного забезпечення наукових досліджень у вишах підняв ректор Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Віль Бакіров, а науково-технічного забезпечення обороноздатності держави – генеральний директор ДП «Державне київське конструкторське бюро «Луч» Олег Коростельов. Не оминули увагою і соціальні проблеми наукової сфери, про які говорив голова профспілки працівників НАНУ Анатолій Широков.

     Активну участь у обговоренні означених проблем взяв ректор Станіслав Ніколаєнко. Він насамперед відмітив гарну ідею зустрічей у такому форматі, адже за останні роки вона – перша. І всі її учасники свідомі значення науки в житті суспільства.
     Наш університет в нинішніх умовах має великі здобутки, реалізує міжнародні програми з Норвегією, Японією, США: мова йде про десятки мільйонів гривень.
     Четверта промислова революція, яка стартувала в світі, не тільки поставила вимогу поєднати інформаційні і біотехнології. Віднині всі провідні корпорації світу змагатимутьсяне за сировину чи інвестиції, а за таланти, нові ідеї, нові наукові рішення і технології. 

     Першою проблемою, на якій зробив акцент очільник університету, була незацікавленість вітчизняного бізнесу у тісній співпраці з науковцями, яка є запорукою успіху розвитку вітчизняної економіки. Причин цьому багато, в т.ч. і в самих науковцях. Але доки в Україні існуватиме можливість монопольного збагачення, експлуатації природних монополій, платити мізерну зарплатню – нікому наука потрібною не буде.

     Друге. Попри всі складнощі, слід відновлювати інноваційні острівки розвитку країни. Йдеться про стимулювання бізнесу, відновлення технопарків, зон пріоритетного розвитку, надання пільгового податкового режиму тим, хто створює інноватику, наукоємну технологічно складну продукцію.

     Слід законодавчо дозволити бізнесу включати у валові витрати затрати на навчання кадрів, нові технології, дослідження. А щоб не було підстав спекулювати на такій нормі, слід обмежити цю суму, скажімо, 5% від фонду заробітної плати. Так, як це робиться у світі. Ця норма вже діялау 2005-2006 роках і виправдала себе: тільки наші виші отримали тоді майже 38 мільйонів гривень за рік!

     Станіслав Ніколаєнко запропонував чітко визначитися з науковими пріоритетами, за якими держава, попри все, не знижуватиме підтримки. Такими напрямками можуть бути енергозбереження та альтернативні види енергії, оборона країни, розвиток сільського господарства та переробної галузі, нові матеріали, якість життя, здоров’я людей.

     Ще одним з головних питань, яких торкнувся ректор НУБіП, були загрози і перспективи АПК. Україна не повинні повторити гіркий досвід «реформування» аграрної науки Грузії, де спочатку об’єднали два аграрних університети, потім туди додали ще й Академію наук – і згодом все приватизували! Зникли ветеринарна, агрохімічна, насіннєва служби.
     Україна ще зберігає позиції у насінництві пшениці, ріпаку, ячменю. Але ми вже фактично втратили незалежність у насінництві кукурудзи, соняшнику, цукрових буряків, де вже переважають сорти і гібриди зарубіжної селекції. Досвід Аргентини, Індії вчить, що сподіватися на транснаціональні корпорації не варто. Євросоюз і США – сьогодні союзники, але що буде завтра? Гіркий досвід дружби з Росією вимагає тримати ці питання на постійних державних контролі і підтримці!

     Аналогічна ситуація і з породами худоби, свиней, птиці. Вітчизняне птахівництво на 95% залежить від племінної продукції закордонних компаній. Це недопустимо! Біда і з ветеринарною наукою: лише 18% вакцин та 29% іммунологічних препаратів – вітчизняного виробництва.
     У зв’язку з цим Станіслав Ніколаєнко запропонував у бюджеті України 2016 року і в подальшому звертати на ці речі першочергову увагу: створити програму підтримки цих напрямків розвитку науки, які носять характер національної безпеки.

     Ми розуміємо: немає коштів, йде війна і уряд робить все можливе. Сьогодні не має змоги виділити кошти на обладнання всім аграрним університетам. Тож давайте створимо на базі НУБіП міжвузівський науково-дослідницький Центр з рослинництва, тваринництва та якості і безпеки продукції АПК, де кращі викладачі і аспіранти з усієї України зможуть працювати на користь державі, зазначив він.

     Крім того, очільник університету звернувся до Володимира Гройсмана з проханням дати доручення проаналізувати ситуацію з оплатою енергоносіїв, передав Прем’єр-міністру дані по НУБіП та наголосив, що ми не витримуємо карколомного росту тарифів і стоїмо перед загрозою зупинення роботи університетів. Щоб цього не допустити, потрібна дотація на енергоносії.
     Також слід відмінити постанову Кабміну № 65, яка обмежує право вишів закуповувати обладнання, зняти заборони на відрядження за кордон, а також внести зміни в постанову Кабміну про присудження наукових ступенів і звань, яка передбачає знання іноземної мови за рівнем В2.

     Ще одним проханням, з яким Станіслав Ніколаєнко звернувся до керівника уряду, було збереження стипендій для більшості студентів, адже до їх суми прив’язана вартість проживання в гуртожитках. Це буде серйозний удар по доступності освіти, і ним не можна злегковажити.
     У обговоренні також взяли участь перший проректор НУБіП, голова комісії з аграрної науки Міносвіти Ігор Ібатуллін, віце-президент НАНУ Сергій Пирожков, президент Національної академії правових наук України Олександр Петришин, президент Національної академії мистецтв України Андрій Чебикін, ректор КНУ імені Тараса Шевченка Леонід Губерський, перший віце-президент НАНУ Володимир Горбулін, ректор НТУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» Михайло Згуровський, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені В.М. Птухи Елла Лібанова і голова ради молодих вчених при Міносвіти Юрій Кращенко.

Валентин Обрамбальський