Майбутні аграрії відвідують презентації
В останній день зими, 29 лютого, відбулася презентація найочікуванішої цьогоріч книжки від видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» - «Ромео і Джульєтта» - трагедії Вільяма Шекспіра в перекладі Юрія Андруховича з ілюстраціями Владислава Єрка. 
Ця подія, організована за участі Юрія Андруховича, Владислава Єрка, Івана Малковича, а також відомих акторів та музикантів, зібрала в Домі освіти та культури «Майстер Клас» усю культурну еліту міста. Серед відвідувачів заходу були й студенти-першокурсники агробіологічного факультету НУБіП Ярослав Терещенко, Владислав Замрига, Сергій Собора, Бойчук Андрій (викладач Ю.О.Дем'янова) 
Англійський драматург Вільям Шекспір, 400-ті роковини якого відзначає цього року весь світ, - абсолютно сучасний письменник, якого повинне перекладати кожне покоління. Такої думки дотримується Юрій Андрухович, автор перекладу найвідомішої шекспірівської трагедії. «Шекспір надає унікальну можливість для маневрів, співтворчості. Він поза часом і епохами», - зазначив перекладач. До того ж Вільяму Шекспіру належить важлива роль у формуванні сучасної англійської мови, а вплив його творчості відчувається далеко за межами туманного Альбіону, живить культуру інших народів.
Викладачі кафедри англійської мови для технічних і агробіологічних спеціальностей твердо переконані, що вивчення іноземної мови невіддільне від ознайомлення з культурою і традиціями її носія, тож такі заходи покликані сприяти розвиткові соціокультурної компетенції студентів вищого навчального закладу, розширювати їх світоглядні обрії, формувати загальнолюдські цінності та культуру міжетнічних відносин, що, власне, і є пріоритетом у виховній роботі кафедри.
Саме тому ознайомлення студентів з літературною спадщиною видатного англійського драматурга не обмежиться відвіданою презентацією, а, звичайно, продовжиться низкою позанавчальних заходів, бесід, на яких викладачі англійської мови залучатимуть своїх вихованців до культури Великої Британії, зокрема прочитають власні переклади сонетів Шекспіра. 
Sonet 130 My mistress' eyes are nothing like the sun; Coral is far more red than her lips' red; If snow be white; why then her breasts are dun; If hairs be wires, black wires grow on her head. I have seen roses damasked, red and white, But no such roses see I in her cheeks, And in some perfumes is there more delight Than in the breath that from my mistress reeks. I love to hear her speak, yet well I know That music hath a far more pleasing sound; I grant I never saw a goddess go - My mistress when she walks treads on the ground. And yet, by heaven, I think my love as rare As any she belied with false compare. William Shakespeare | Сонет 130 Її вуста – далеко не корали, Очей рівняти марно до зірок, Не білий сніг – плечей її овали, Волосся – чорний дріт, але ж не шовк. Рум’янку свіжого з кущів розалій Шукати на щоках її дарма. І аромат фіалок та конвалій Приємніший, ніж дихає вона. Її говірка, вам скажу, не схожа На звуки чарівливі й неземні. Нехай богині і літають, може, Моя кохана ходить по землі. Така вона мені стократ миліша, Аніж уславлена фальшивим віршем. Переклад Юлії Дем’янової |
К. філол. н., ст. викладач Ю. Дем’янова
