Програма розвитку АПК повинна стати складовою програми розвитку українського села

1 лютого 2016 року

     1 лютого в університеті стартував чотириденний семінар-навчання для директорів ННІ, деканів факультетів, їх заступників, завідувачів кафедр та провідних вчених вишу. І його тематика була присвячена економічному, соціальному ефектам від виробництва сільськогосподарської продукції для груп економічних інтересів у нових умовах фінансових і податкових викликів. Гостями сьогоднішнього семінару стали випускник університету – директор Індустріальної молочної компанії Алекс Ліссітса та голова Аграрного союзу України Геннадій Новіков

     У вступному слові ректор університету Станіслав Ніколаєнко зазначив, що протягом січня відбувся цілий ряд заходів із підвищення якості освіти. Зокрема, семінар-нарада з проблем наукового пошуку, співбесіди з підготовки оновлених навчальних планів та програм, семінар з підвищення педагогічної компетентності молодих викладачів. Керівники факультетів та інститутів побували у двох-трьох вишах, де вивчали досвід організації освітнього процесу в аналогічних підрозділах. В основному відгуки від таких відвідин – позитивні, підсумував ректор та запросив до слова гостей.

     Алекс Ліссітса зазначив, що сьогодні, на жаль, немає політики ані аграрної, ані податкової, що безумовно впливає на сільськогосподарське виробництво. Як приклад, навів той факт, що до прийнятого закону вже за кілька днів вносять зміни. І це вражає. Далі мова йшла про структуру сільськогосподарських підприємств. Так, за останні роки середній розмір підприємства в Україні суттєво зменшився, тоді як в усьому світі відбувається укрупнення. Хоча наразі вже теж повертаємося до світової тенденції. Зміни торкнулися і продуктивності сільськогосподарських культур. Приємно констатувати, що ми обійшли конкурентів за показниками зростання врожайності. Тож, мабуть, маємо непогану аграрну освіту і науку, студентів та викладачів, продовжив гість. Він навів фактичні показники урожайності основних культур в агрохолдингах. А вона на порядок вища, ніж у малих підприємствах і фермерських господарствах. Потім розповів про особливості функціонування Молочної індустріальної компанії, зокрема управління нею. До речі, крім директора, основні рішення приймає також агроном. Цікавою є і система стимулювання працівників, тобто преміювання, яка вмотивовує досягати амбітні цілі. Відтак, молодим працюючим людям є що втрачати, переконував доповідач. І взагалі, кадри є, але дуже важко їх залучити до сільської місцевості, зазначив він.

     Геннадій Новіков зосередив свою увагу на Концепції реформування фіксованого сільськогосподарського податку, який повинен нараховуватися автоматично, бо це – єдиний вихід у боротьбі з корупцією. І, на відміну від попереднього доповідача, він відстоював функціонування малих господарюючих форм, адже вони дають більшу зайнятість населення. З іншого боку, постає питання: як забезпечити фермерові вихідні чи лікарняні. Тож нам треба визначитися, якими мають бути Україна та українське село в майбутньому, а, отже, із формою господарювання. За словами Геннадія Новікова, не варто покладатися на те, що аграрний сектор буде основним у забезпеченні робочих місць.

     Проректор з навчальної і виховної роботи Сергій Кваша зупинився на Єдиній комплексній стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій на 2015-2020 роки, проект якої розроблений Міністерством аграрної політики та продовольства України. Серед 10 головних її пріоритетів – і продовольча безпека, освіта, наука, і захист довкілля. Проректор детальніше проаналізував місце України у світі за різними виробничими і соціальними показниками. А що ж важливіше: економіка чи природнє навколишнє середовище? Екологічна, економічна і соціальна складові, вибудувані у рівновазі, - основа сталого розвитку, до якої слід прагнути. Щоправда у цьому трикутнику в Україні остання є найбільш трагічною.

     

     Потому настав час для дискусії. Сергій Кваша поцікавився думкою гостей щодо позиціонування України як аграрноїдержави. Обидва стоять на тому, що аграрний сектор у структурі ВВП країни повинен становити 1-2%, і, врешті-решт, має запрацювати промисловість. Щодо результативності роботи АПК в контексті СОТ, то Алекс Ліссітса зазначив: вихід української продукції на зовнішні ринки обмежений або квотами, або вхідними цінами. Тож про яку вільну торгівлю може йти мова? Геннадій Новіков навів приклад з ринком м’яса, ціна на яке у нас і в ЄС приблизно однакова. А от ціни на ковбасні вироби маємо вищі на 20%. Крім того, Алекс Ліссітса назвав роботу профільного міністерства недостатньою, з огляду на функції, які воно виконує. Єдине, що може врятувати село, – це зробити його офшорною зоною, звільнити від податкового тягара. Професор Василь Горьовий переконаний, що в країні можуть поєднуватися різні форми господарювання. Присутніх турбували і питання якості продукції харчування. А вона, на думку А. Ліссітси, залежить від рівня доходів населення. Бо в країні виробляється багато якісної продукції, однак змогу її купувати мають не всі.

     На завершення ректор Станіслав Ніколаєнко подякував гостям за відкритість і щирість в обговоренні нагальних питань сільського господарства. Звертаючись до колег, побажав глибше подумати про розвиток українського села, створення робочих місць. А програма розвитку АПК, наголосив Станіслав Миколайович, повинна стати складовою великої програми розвитку українського села.


Ольга Наконечна

 

Набір на навчання (синій)_2015Регіональні навчальні заклади (синій)Захисти дисертацій