Очні лабораторні заняття на факультеті харчових технологій та управління якістю продукції АПК – це нові знання, досвід та практика!
Нині, ми, студенти 3 курсу факультету харчових технологій та управління якістю продукції АПК маємо надзвичайну можливість відвідувати пізнавальні, науково-практичні лабораторні заняття з профільних дисциплін. І чергова лабораторна робота проведена доцентом кафедри технології м’ясних, рибних морепродуктів Оленою Очколяс була присвячена вивченню асортименту та оцінці якості борошна.
Під час лабораторної роботи ми ознайомилися з асортиментом пшеничного борошна, що представлений на ринку. Було розглянуто пшеничне борошно трьох виробників.
Кожен вид має свої особливості, такі як рівень вмісту клейковини, білка, крохмалю, що впливають на його властивості та сферу застосування. Наприклад, житнє борошно за хімічним складом близьке до відповідного ґатунку пшеничного борошна, але в ньому немає білків, здатних утворювати клейковину. Внаслідок цього тісто з житнього борошна позбавлене еластичності. Житній хліб менш калорійний, ніж пшеничний.
Також ми навчилися класифікувати борошно за різними показниками: ступенем помелу та наявністю вітамінів і мінералів, білістю. Провели лабораторні дослідження з визначення таких показників як колір, консистенція, запах, вологість та наявність домішок. Одним із ключових моментів було вимірювання вмісту клейковини, яка є показником якості для пшеничного борошна, оскільки саме клейковина визначає його пекарські властивості.
На наступних заняттях планують розглянути й інші види борошна, такі як цільнозернове, житнє, кукурудзяне, рисове та інші.
На занятті, окрім проведення досліджень ми обговорювали вже вивчений матеріал, ділилися своїми знаннями та підводили підсумки.
«Гліадин і глютелін – найважливіші білки пшеничного борошна. Вони здатні утворювати клейковину, яка відіграє особливу роль у хлібопекарському виробництві. При набуханні нерозчинних білків борошна – гліадину і глютеніну (набухання відбувається через 20–30 хв після замішування тіста) – утворюється пружна еластична маса» - зазначив Ріжко Євгеній.
«Середня кількість сирої клейковини встановлена стандартом для кожного ґатунку борошна і повинна становити 20–30 % від маси борошна»- підмітила Марія Стремедловська.
«Хороше борошно повинне бути сухим, м’яким, білого або ледь кремового кольору; при затисканні такого борошна в долоні має утворитися грудочка, яка зразу розсипається; від води воно не темніє. Якість борошна залежить від виду та якості зерна» – вважає Аліна Степова.
Заняття дозволило нам отримати практичні знання про асортимент та методи оцінки якості борошна, опанувати базові методи дослідження його якості. Важливо, що вивчивши важливі особливості досліджень борошна, деякі експерименти можна проводити і в домашніх умовах. Тож тепер студенти матимуть змогу перевіряти на якість борошно і вдома.
Безмежна подяка Збройним Силам України та усім захисникам за можливість проводити такі заняття у очному форматі!
студент 2-го курсу, Ріжко Євгеній
студентка 4-го курсу, Степова Аліна
