Славетна історія університету сторінками старовинних книг: 125-річчю НУБіП України присвячується. Розповідь друга

   Продовжуємо знайомити нашу університетську спільноту з сторінками історії університету за книгою «Труды Киевского ордена трудового красного знамени сельскохозяйственного института». – Киев, Харьков, 1949. – Т. 5. – 344 с.

  Сьогоднішня наша розповідь про роботу Вченої ради, навчально-методичну роботу та роботу профспілкової організації Київського сільськогосподарського інституту (КСГІ).
   Вчена рада КСГІ, що була навчально-методичним органом інституту, до 1940 року займалася розглядом навчально-методичних питань, узагальненням досвіду роботи кафедр та факультетів, розглядом планів науково-дослідних робіт та індивідуальних планів аспірантів.
   З 1940 року Київському сільськогосподарському інституту було надано право присудження вчених ступенів кандидата наук. Дисертаційні роботи з технічних наук заслуховувалися на об'єднаних засіданнях інженерних факультетів, сільськогосподарських наук – на об'єднаних засіданнях рад агрономічних факультетів. З питань захисту дисертації Вчена рада інституту до війни лише затверджувала рішення факультетських рад.
   З серпня 1946 року інституту надано було право присудження вчених ступенів кандидата та доктора наук.
   З березня 1949 року КСГІ було дозволено приймати до захисту дисертації на науковий ступінь:
  Доктора та кандидата наук –
  Сільськогосподарські науки:

1. Агрохімія
2. Загальне землеробство
3. Грунтознавство
4. Рослинництво
5. Селекція та насінництво
6. Лісівництво
7. Лісові культури

Технічні науки:

1. Механізація сільського господарства
2. Сільськогосподарські машини

   За період із 1940 по 1948 рр. (за винятком років 1941-1944) в інституті захистили дисертації на науковий ступінь доктора наук 5 осіб, на науковий ступінь кандидата сільськогосподарських наук – 62 особи, на науковий ступінь кандидата технічних наук – 16 осіб.

Ювілейна наукова конференція

   Загалом, робота Вченої ради інституту та всього професорсько-викладацького колективу була направлена на покращення якості викладання з метою підготовки висококваліфікованих спеціалістів.
   Навчально-методична робота в КСГІ велась на дуже високому рівні.
 Вагомим заходом у покращенні якості викладання був систематичний контроль за навчальним процесом. Великої популярності отримало взаємне відвідування лекцій професорсько-викладацьким складом, стенографування лекцій, обговорення якості лекцій та лабораторно-практичних занять на засіданнях кафедр, факультетських радах та раді інституту.
  Розгортання критики та самокритики у навчально-педагогічній роботі дозволило розкрити ряд недоліків та вжити заходів для їх усунення, а також встановити багато позитивних якостей у викладанні. Зразки гарної педагогічної роботи також були предметом широкого обговорення на методичних нарадах та засіданнях Вченої ради.
  КСГІ на той час було забезпечено висококваліфікованими професорсько-викладацькими кадрами. У складі викладацького персоналу було 12 професорів, з них – 10 професорів-лікарів наук, 33 кандидати наук.
  Для покращення навчального процесу інститут багато уваги приділяли організації та керівництву самостійної роботи студентів. На всіх факультетах було складено план-графік самостійної роботи студентів, що охоплював всі заняття, домашні завдання, курсові проекти, підготовку та участь у різних проєктах. Наявність календаря-графіка дозволяло систематично перевіряти та керувати навчанням кожного студента.
  Для покращення умов самостійної роботи студентів в КСГІ було організовано читальний зал, креслярський кабінет, відкрито лабораторії та кабінети у вечірні години.

Лабораторія кафедри виробництва і розподілу електроенергії

Лабораторія кафедри тракторів та автомобілів

Лабораторія кафедри агрохімії

  Розроблено графік консультацій та чергування професорсько-викладацького складу. Систематичний контроль і керівництво професорсько-викладацького складу самостійною роботою студентів допомагало студенту правильно спланувати свій час на працю і відпочинок.

Лабораторія кафедри загального землеробства

Лабораторія кафедри рослинництва

  Профспілкова організація інституту у ті роки забезпечувала активну участь колективу у розбудові КСГІ.
  Першим головою профорганізації у післявоєнний період було обрано М.М. Годліна, що на той час був професором, завідувачем кафедри грунтознавства.
 Колектив інституту брав активну участь у відбудові інституту, покращуючи підготовку кадрів, розвиваючи зв'язок та надаючи допомогу колгоспам, радгоспам у їх будівництві.
  Під час другої світової війни значна частина професорсько-викладацького складу, студентів та працівників інституту стала на захист своєї Батьківщини. КСГІ з частиною колективу був евакуйований на Схід. Ця частина колективу в Казахстані продовжувала працювати, готувати кадри, надавала велику практичну допомогу колгоспам та радгоспам з вирощування сільськогосподарських культур.
 Після повернення на Батьківщину поряд із навчальною роботою, яку інститут відновив уже у квітні 1944 року, викладачі, студенти, працівники самовіддано працювали на різних видах робіт з відновлення будівель лабораторій, кабінетів, водопроводу, електроосвітлення, центрального опалення та інших об’єктах КСГІ.

Клуб та кінозал КСГІ

  Продовження читайте вже незабаром у наступній розповіді.

Артюх Людмила,
завідувачка сектору інформаційно-бібліографічного
обслуговування наукової бібліотеки