Ідентифікація природо- та пам’яткоохоронних обмежень у використанні земель при складанні документації із землеустрою: проблеми і напрями вирішення
На факультеті землевпорядкування НУБіП України стартували серії науково-практичних конференцій, семінарів і круглих столів, заплановані на перше півріччя 2023 року (https://nubip.edu.ua/node/120341), на яких обговорюватимуться пріоритетні напрями розвитку земельних відносин в умовах воєнного стану. Перша зустріч була присвячена надзвичайно актуальному питанню – ідентифікації природо- та пам’яткоохоронних обмежень у використанні земель при складанні документації із землеустрою. Семінар проходив в онлайн-режимі з використанням хмарного сервісу Zoom, а його запис доступний для перегляду за покликанням https://youtu.be/IiyQFIZZ86E.
Законодавство про земельну дерегуляцію та децентралізацію у 2021 році відправило у минуле доволі специфічні і, будемо відвертими, вельми корупціогенні процедури «погодження» землевпорядної документації. Проте, законодавець передбачив перехідний період до 1 січня 2024 року, протягом якого сертифіковані інженери-землевпорядники, у окремих випадках, мають використовувати при проектуванні інформацію про обмеження у використанні земель та режим охорони і використання території, що надаються природоохоронними та пам’яткоохоронними органами.
Тож головними питаннями, на які мали дати експерти відповіді під час заходу, стосувалися, по-перше, відображення природо- та пам'яткоохоронних обмежень у земельному та містобудівному кадастрах та алгоритму надання природо- та пам’яткоохоронними органами інформації про обмеження у землекористуванні. По-друге, учасники чекали почути відповіді на питання як брак інформації про природоохоронні об’єкти та об’єкти культурної спадщини гальмує виконання землевпорядних робіт і, безумовно, як природо- та пам’яткоохоронні обмеження впливають на формування та зміну цільового призначення земельних ділянок. Крім того, учасникам заходу було цікаво дізнатися чи допоможе планувальна документація ідентифікувати природоохоронні об’єкти при складанні документації із землеустрою.
На початку заходу з вітальним словом до присутніх на семінарі звернувся декан факультету землевпорядкування Тарас Євсюков, який підкреслив, що поточна практика надання інформації проектантам про природо- та пам’яткоохоронні обмеження у використанні земель стане в центрі уваги сьогоднішнього заходу. Також, Тарас Олексійович зазначив, що охочих взяти участь у заході виявилося понад 90 осіб, а загалом приєдналося більше 60 учасників. Очільник Всеукраїнської громадської організації «Асоціація фахівців землеустрою України» Анатолій Полтавець у вступному слові підкреслив, що наразі існує проблема з отриманням інформації щодо природоохоронних об’єктів та об’єктів культурної спадщини. Це значно гальмує виконання землевпорядних робіт. Наразі ж, необхідно розробити алгоритм надання інформації про обмеження у землекористуванні відповідними органами та встановити терміни отримання такої інформації.
Голова правління громадської організації «Асоціація сертифікованих геодезистів України» Павло Матвєєв додав, що це питання нині є актуальним і потребує негайного вирішення. Але практика показує, що природо- та пам’яткоохоронні органи не готові надавати інформацію про обмеження у землекористуванні у тому вигляді, в якому вона потрібна розробникам землевпорядної документації. Брак інформації про природоохоронні об’єкти і об’єкти культурної спадщини та їх реальний стан часто унеможливлює визначення обмежень. Крім того, є проблеми із технічним забезпеченням природо- та пам’яткоохоронних органів та структурою.
Першим до слова було запрошено завідувача кафедри землевпорядного проектування НУБіП України Андрія Мартина, який підкреслив, що знищити цінні природні об’єкти чи зруйнувати пам’ятки дуже легко. Тому під час виконання робіт із землеустрою обов’язково потрібно враховувати наявність на земельній ділянці природоохоронних об’єктів та об’єктів культурної спадщини, а також природо- та пам’яткоохоронні обмеження. Метою скасування погодження документації із землеустрою із природо- та пам’яткоохоронними органами було зменшення корупційний ризиків. Разом з тим, документація із землеустрою має містити інформацію про обмеження у використанні земель територій та природоохоронних об’єктів й об’єктів культурної спадщини. Але виявилося, що є проблема у природо- та пам’яткоохоронних органах із геопросторовими характеристиками режимоутворюючих об’єктів. Недосконалість планово-картографічних матеріалів підміняється особистою думкою чиновника, а це знову породжує корупцію.
У нинішній ситуації допомогти може реєстр наявної природо- та пам’яткоохоронної документації, яка є в розпорядженні відповідних органів та викладення її в загальний публічний доступ. Функція надання інформації про природоохоронні об’єкти та об’єкти культурної спадщини має носити сервісний характер.
Так, на підставі інформації про об’єкти природно-заповідного фонду України, наданої Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України, на Публічній кадастровій карті був створений інформаційний шар «Природно-заповідний фонд», що містить інформацію про 7108 об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею понад 4,28 млн гектарів. Інформація про об’єкти природно-заповідного фонду та місце їх розташування відкрита для широкого загалу. Це також дає можливість державним кадастровим реєстраторам враховувати таку інформацію при прийнятті рішення про реєстрацію земельної ділянки.
Навіть у теперішніх умовах, коли відключений доступ до Публічної кадастрової карти, дані про території та об’єкти природно-заповідного фонду, де розташований той чи інший природний заповідник або заказник, можна побачити на сайті https://kadastr.live. Але часто природоохоронні обмеження у використанні земель не містять де-факто обмежень. Тобто, визначені території, які мають природоохоронну цінність, не мають конкретних обмежень у використанні.
Через рік необхідність отримувати довідку про природо- та пам’яткоохоронні обмеження для виконання землевпорядних робіт зійде нанівець, а відповідальність стосовно ідентифікація природо- та пам’яткоохоронних обмежень у використанні земель перейде до сертифікованих інженерів-землевпорядників. Приймати рішення потрібно виходячи з того, яка є первинна документація про створення природоохоронні об’єкти та об’єкти культурної спадщини.
Цікаво було почути думку законодавців, зокрема експерта у сфері правового регулювання земельних відносин, помічника-консультанта народного депутата України, Сергія Біленка. Він почав свій виступ з того, що скасування погодження документації із землеустрою із природо- та пам’яткоохоронними органами є прогресивною нормою. Але не всі державні органи навчилися працювати по-новому і застосовувати нові положення законодавства. На думку експерта головна проблема полягає в тому, що значна кількість інформації, яка є в природо- та пам’яткоохоронних органів, не оприлюднюється.
Потому до слова було запрошено начальника відділу охорони земельних ресурсів Департаменту природно-заповідного фонду та земельних ресурсів Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Аллу Ільєнко. Вона зазначила, що ми маємо прорив у тому, що інформація про об’єкти природно-заповідного фонду публічно відображається і допомагає при виконанні землевпорядних робіт. Крім того, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України планує розмістити інформацію про об’єкти природно-заповідного фонду на порталі Національної інфраструктури геопросторових даних. Також вона навела приклади щодо надання інформації про природоохоронні об’єкти та природоохоронні обмеження і причини відмов у наданні такої інформації.
Думку експертів щодо оприлюднення інформації про природоохоронні об’єкти та об’єкти культурної спадщини підтримала і начальник відділу охорони земель Департаменту землеустрою, використання та охорони земель Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Ганна Жолобецька. Загальний публічний доступ до такої інформації сприятиме виконанню робіт із землеустрою.
Наступним до слова запросили експерта з питань управління земельними ресурсами проекту USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку», Сергія Кубаха. Експерт переконаний, що планувальна документація ідентифікувати природоохоронні об’єкти при складанні документації із землеустрою допоможе ідентифікувати природо- та пам’яткоохоронні обмеження. Комплексний план просторового розвитку територіальної громади дозволить виявити обмеження у використанні земель і внести інформацію до Державного земельного кадастру.
Успішним досвідом співпраці з природоохоронними органами щодо отримання інформації про обмеження у землекористуванні поділився керівник Вінницького обласного підрозділу Всеукраїнської громадської організації «Асоціація фахівців землеустрою України», Олександр Королюк. Ідентифікації природоохоронних об’єктів допомагає Схема регіональної екологічної мережі Вінниччини, що розроблялась протягом 2010-2011 років. Наразі інформація про природоохоронні об’єкти у Вінницькій області поновлюється і доповнюється.
Цікаво було почути думку щодо проблем ідентифікація природо- та пам’яткоохоронних обмежень у використанні земель при складанні документації із землеустрою голови Київського відокремленого підрозділу ГО «Асоціація фахівців землеустрою України» Ірини Полтавець, директора ТОВ «Проектне бюро землемір» Ірина Кмитюк, сертифікованого інженер-землевпорядника, члена Всеукраїнської громадської організації «Асоціація фахівців землеустрою України» Миколи Скорика та інших учасників семінару.
Загалом обговорення питання щодо безоплатної приватизації земель було жвавим та емоційним.
Людмила Гунько,
доцент кафедри землевпорядного проектування
