Творці української культури

      Україна подарувала світові величезну кількість талановитих людей. Серед них - видатні вчені, винахідники, Нобелівські лауреати, герої війни, громадські діячі, письменники, музиканти, співаки, обдаровані лікарі та спортсмени. Відомі українці прославили нашу країну та її народ в різних куточках світу. Саме вони творили історію і зрештою змінили світ. Саме завдяки їхнім винаходам, досягненням та перемогам світ дізнавався про Україну. Вони - наша гордість і приклад для наслідування!
     Відзначати і вшановувати повномаштабно ювілейні дати відомих постатей згідно постанови «Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2022 – 2023 роках» (17 грудня 2021 р. № 1982 – ІХ) нам завадила війна з російськими окупантами.
     А цього року ювілеї у багатьох відомих українців. Письменників: Архипа Тесленко, Михайла Стельмаха, Юрія Яновського, Богдана Лепкого; відомих оперних співаків: Соломії Крушельницької та Анатолія Солов’яненка. Хочемо розповісти про кожного ювіляра окремо.
      2 березня святкували 140 річний ювілей Архипа Тесленка.

      Творчість Тесленка невелика, але дуже вразлива, насамперед – правдива, написана селянською народною мовою.
   В оповіданнях Архипа Тесленка «За пашпортом», «Хуторяночка», «Радощі», які написані в 1906 році, зображено щоденне і безправне життя українського народу – особливо сільського населення за царських часів.
      Одним із найкращих творів Тесленка є повість «Страчене життя», в якій на прикладі життя бідної селянської родини показана доля дівчини-вчительки, доведеної страшними умовами життя до самогубства.
      Наступний ювіляр - Юрій Яновський 27 серпня - 120 років від дня народження.

     Творча спадщина Ю. Яновського багата і різноманітна: 70 новел та оповідань, чимало поезій, повість, чотири романи, сім п’єс (деякі успішно ставилися театрами), а ще кіносценарії, публіцистика. В них відкривається незвичний талант і висока майстерність, глибоке відчуття багатої та гнучкої мови українського народу. Будучи військовим кореспондентом у роки війни, Яновський бачив яку біду несла ця війна, але він пише також ліричні вірші. Ось один з них:

Лист з фронту
Думай про мене часто
Вулицею йдучи.
Хустка твоя квітуча
Сниться мені вночі.
Думай про мене серце,
Радісно спом’яни!
Очі твої озерця
Синьої глибини.
Думай про мене щиро,
Піснею прилети!
Доти у смерть не вірю
Доки чекаєш ти.

      24 травня виповнилось 110 років від дня народження Михайла Стельмаха.

     У віршах Михайла Стельмаха глибокий ліризм, пісенність, емоційність. Їх зміст тісно переплітається з глибинним корінням українського фольклору.
     Та не тільки у віршах Михайло Стельмах звертається до українського фольклору, а також і в своїх романах, дитячих казках. Ось рядки народних пісень із роману «Дума про тебе»:

Зберімося, родино,
Щоб нам жито родило –
І житечко і овес –
Зберімося, роде, ввесь

     Значним доробком М. Стельмаха як прозаїка є низка написаних повістей, серед них «Гуси-лебеді летять» (1964 р.), «Щедрий вечір» (1967 р.) та інші. Характерними рисами прозових творів є глибоке проникнення автора у психологію селянина, зв'язок з традиціями українського народу.
     Своєю творчістю М. Стельмах стверджував і захищав рідну мову, вважав її виявом глибини людського буття, голосом людського духу.

      4 листопада святкуємо 150 років від дня народження Богдана Лепкого – одного з прогресивних діячів української культури.

     Його особисті і творчі зв’язки з І. Франком, М. Лисенком, М Коцюбинським, О. Кобилянською, багаторічна дружба із В. Стефаником, самовіддана праця над виданням творів І. Котляревського, М. Вовчка, Т. Шевченка, Ю. Федьковича та ґрунтовні дослідження цих письменників переконливо свідчать про те, що Богдан Лепкий посідає чільне місце в українській літературі.
    Митець багато зробив для того, щоб зарубіжний читач був ознайомлений з українською літературою. Він видавав книги українських письменників і поетів (Т. Шевченка, Ю. Федьковича, І. Франка, М. Коцюбинського) польською та німецькою мовами. Прагнув донести до іноземців кращі зразки рідної української культури.
    Крім того, що він займався літературною творчістю, Богдан Лепкий (за часів роботи у Бережанах) започаткував читальні «Просвіти», бібліотеки та позичкові каси, був учасником хору «Боян» і драматичного гуртка. Зіграв роль Петра в «Наталці Полтавці» (1898 р.).
     Слави і популярності набули його історичні повісті «Вадим» (1930 р.), «Крутіж» (1941 р.) та трилогія «Мазепа».
     23 вересня 150 років від дня народження всебічно обдарованої та освіченої Соломії Крушельницької.

     Михайло Головащенко, дослідник і біограф співачки, у 1978 році видав двотомник спогадів про неї. За матеріалами тогочасної преси наводить схвальні епітети: «У широкому світі, де вона тріумфально виступала на кращих оперних сценах її називали «незабутньою Аїдою», «єдиною у світі «Джокондою», «найчарівнішою Чіо-чіо-сан», «неповторною Галькою» та іншими персонажами відомих опер. Соломія мала дивовижне сопрано широкого діапазону з оксамитовим тембром. Вона володіла найтоншими нюансами голосу і могла передавати найскладніші людські почуття.
    Соломія Крушельницька співала і спілкувалась українською, польською, італійською, німецькою, англійською та іспанською мовами. І на початку своєї творчості і в зеніті слави вона завжди включала до своїх програм українські народні пісні, твори М. Лисенка, С. Людкевича, О. Нижанківського, А. Вахняпина. Також виконувала пісні інших народів світу, але завжди закінчувала концерт українською піснею. «Вона мені як храм. Я чую в ній органи», - говорила співачка про українську пісню. Ось деякі пісні, які були в її репертуарі: «Вівці мої, вівці», «Ой гиля, білі гуси», «Ой де ти їдеш», «Ой летіла зозуленька», «Ой там на горі малювали малярі», «Через сад».
     25 вересня виповнюється 90 років від дня народження всесвітньо відомому Анатолію Солов’яненку.

    Всесвітню славу принесла йому концертна діяльність у багатьох країнах світу. У 1977-1978 роках митець працює у славетному театрі у Нью-Йорку «Метрополітен-опера». У 1985 році на екрани виходить фільм «Прелюдія долі», присвячений творчому доробку А. Солов’яненка. У 1987 році співак бере участь у серії концертів у Чорнобилі.
    Де б Анатолій Борисович не виступав з концертами, він неодмінно залучав у свій репертуар українські народні пісні. Ось його слова: «Виконуючи народну пісню з естради – я пропагую її, хочу привернути до неї увагу людей, і поки вистачить сил, я не відступлюся від цього завдання. Українську пісню чудово розуміють у всьому світі. У кожного народу пісня виражає ті ж почуття, що у нас – любов до батьківщини, до дівчини, до матері, до природи. Не дарма кажуть що пісня немає кордонів».
    Більш детально з життєвим та творчим шляхом відомих письменників та співаків можна ознайомитись в бібліографічному огляді «Творці української культури»

Лариса Сідько, Галина Полозенко
співробітниці інформаційно-бібліографічного відділу
наукової бібліотеки НУБіП України