Кафедра акушерства, гінекології та біотехнології відтворення тварин

Історія кафедри

ІСТОРІЯ
КАФЕДРИ АКУШЕРСТВА, ГІНЕКОЛОГІЇ ТА БІОТЕХНОЛОГІЇ ВІДТВОРЕННЯ ТВАРИН
Дані матеріали мають на меті згадати всіх і кожного, хто залишив частку своєї душі і праці для створення, становлення та розвитку кафедри акушерства, гінекології та біотехнології відтворення тварин факультету ветеринарної медицини Національного університету біоресурсів і природокористування України.

Історія кафедри акушерства, гінекології та біотехнології відтворення тварин факультету ветеринарної медицини Національного університету біоресурсів і природокористування України своїми витоками сягає початку минулого століття. Тоді, 27 вересня 1920 року Управління вищими школами Києва під головуванням академіка Володимира Івановича Вернадського видало наказ про відкриття в Київському політехнічному інституті ветеринарного факультету. А 3 червня 1921 року було прийнято рішення про відокремлення ветеринарного факультету від Київського політехнічного інституту і створення на його базі самостійного Київського ветеринарно-зоотехнічного інституту (КВЗІ).
На жаль, під час Другої світової війни, коли Київський ветеринарний інститут був у евакуації (1941–1944 рр.), архів документів кафедри акушерства довоєнного часу, який міг би внести ясність щодо справ, подій і штатного складу кафедри, назавжди і без вороття був втрачений.
Тому майже двадцятилітня історія кафедри акушерства, гінекології та біотехнології відтворення тварин від моменту свого заснування у 1928 році й до 1947 року базується на матеріалах першого завідувача К. І. Туркевича, описаних у «Справках об истории создания института за 1947 год».
У 1924 році в Київському ветеринарно-зоотехнічному інституті почали викладати курс ветеринарного акушерства, який читався на кафедрі хірургії, а першим викладачем дисципліни став завідувач кафедри – професор Василь Іванович Стеллецький (рис. 2).
За винятком акушерського фантома і незначного асортименту акушерського інструментарію, жодного обладнання кафедра хірургії не мала. Практичні заняття студентів проводили на тваринах міської скотобійні та під час виїздів у межах м. Києва до приватних власників тварин.
З 1925 до 1927 рр. кафедра змонтувала більше 30 музейних експонатів, придбала значний інструментарій і приступила до створення табличного фонду.
З 1928 до 1933 року Василь Іванович Стеллецький публікує низку праць акушерського спрямування, а саме: «Бугай для череди» (1928), «Племінна справа» (1930), «Про спарування коней» (1930), «Як доглядати жеребну кобилу, тільну корову та поросну свиню» (1930), «Болезни молодняка и борьба с ними» (1933), «К вопросу о преподавании ветеринарного акушерства в ветеринарных вузах» (1933).
Офіційні документи щодо створення кафедри акушерства у складі КВЗІ відсутні, однак в архівних записах того часу, зроблених професором К. І. Туркевичем є посилання на те, що «…. 1928 году курс акушерства был изъят из кафедры хирургии и преобразован в самостоятельную кафедру.
Отже, датою заснування кафедри акушерства можна вважати 1928 рік. Першим її завідувачем став Костянтин Іванович Туркевич. З того часу викладання предмету проводив саме він. Він же за сумісництвом завідував кафедрою оперативної хірургії.

З 1926 до 1930 рр. К. І. Туркевич очолював ветеринарний факультет. Маючи досвід практичної роботи з тих часів, коли він працював завідувачем ветеринарної дільниці в Кагарлицькому районі на Київщині, Костянтин Іванович знав масштаб проблеми і стан відтворення поголів’я сільськогосподарських тварин у господарствах країни. Він, як ніхто інший, розумів важливість створення самостійної кафедри акушерства для підготовки спеціалістів, здатних вирішувати на належному рівні проблеми, пов’язані з відтворенням поголів’я худоби у тваринницьких господарствах. Сворення окремої кафедри акушерства було вимогою часу.

За час з 1928 до 1941 рр. кафедра поповнювалася апаратурою, інструментарієм, наочними посібниками (таблицями, муляжами).
При кафедрі був невеликий, але цінний музей консервованих вологих і сухих препаратів – більше 100 екземплярів.
Акушерська клініка ветеринарного факультету користувалася популярністю не лише в межах міста, але й далеко за ним. Кількість пацієнтів клініки в той час становила від 1500 до 2000 тварин на рік.
Крім того, викладачі кафедри використовували для проведення практичних занять студентів виїзди у приміські господарства м. Києва.
У 1930 році КВЗІ розділився на два самостійні інститути – Київський ветеринарний інститут (КВІ) та зоотехнічний. У цьому ж році
К. І. Туркевич видає першу свою монографію «Хвороби вимені».
У 1931 році кафедра акушерства була знову об’єднана з кафедрою хірургії, і тільки з 1934 року вона знову існувала як самостійна структурна одиниця КВІ.
З березня 1933 року К. І. Туркевич був призначений на посаду завідувача кафедри загальної і спеціальної хірургії та акушерства у КВІ.
З цього ж року на кафедрі почали викладати курс «Штучне осіменіння сільськогосподарських тварин». Не маючи власного пункту штучного осіменіння, практичні заняття для студентів проводилися на пунктах штучного осіменіння Києво-Святошинського району та на Київській державній конюшні в м. Бровари.
На кафедрі проводилася значна консультативна та практична робота з ліквідації яловості і збереження молодняка тварин в колгоспах і радгоспах. Консультативна допомога здійснювалася усно, письмово і шляхом виїздів.
За вказаний період співробітниками кафедри виконано 7 наукових робіт, надруковано 7 популярних брошур і статей загальним обсягом 25 друкованих аркушів, а також 3 статті в газеті «Тваринництво».
З 1936 до 1938 рр. при кафедрі закінчили аспірантуру
М. З. Неміровський та І. С. Нагорний, які продовжили працювати в інституті на посаді асистентів кафедр «загальної і спеціальної хірургії» та «спеціальної патології і терапії внутрішніх незаразних хвороб» відповідно. В цей період І. С. Нагорного обирають головою профспілки працівників інституту.
В КВІ з 1936 року функціонувало спеціальне науково-консультаційне бюро з надання допомоги виробництву, в роботі якого особливо активну участь брав доцент К. І. Туркевич.
Водночас із проведенням навчальної роботи, викладачі новоствореної кафедри активно вирішували такі невідкладні завдання, як організація навчального процесу, визначення напрямів і започаткування науково-дослідної роботи, надання практичної допомоги господарствам та створення матеріальної бази і наукового супроводу для цього.
У 1936 році було опубліковане перше, а у 1937 – друге, виправлене та доповнене видання монографії К. І. Туркевича «Хвороби вимені та боротьба з ними».
У 1939 році за високі показники в роботі з підготовки кадрів двічі експонентом Всесоюзної сільськогосподарської виставки у м. Москві серед інших колег КВІ був і К. І. Туркевич.
Під час Другої світової війни, з початком військових дій на території України (1941 р.), КВІ разом зі значною частиною викладацького складу та обладнанням кафедр, більшість якого в дорозі була втрачена, були евакуйовані спочатку до Харкова, а потім до Свердловська (РФ). Керував евакуацією тодішній директор КВІ Роман Васильович Пряжко, а безпосереднє виконання роботи з евакуації майна інституту було доручено асистентам І. С. Нагорному і А. С. Кучеку. 13 липня 1941 року вони супроводжували майно з Києва до Харкова (….. «для чого їм було видано по 400 рублів»), а потім і до м.Свердловська. Там КВІ функціонував як факультет у складі Свердловського сільськогосподарського інституту.
У вересні 1941 р. частина найбільш цінного майна інституту, і кафедри акушерства в тому числі, була упакована і евакуйована разом з майном Академії наук УРСР. Частина наукових співробітників – ветеринарних лікарів Наркомземом були відряджені для виконання спеціальних завдань пов’язаних з евакуацією худоби з різних областей України на схід.
Значна частина співробітників КВІ була мобілізована до діючої Червоної Армії, а інші – евакуйовані до Харкова, де був організований збір студентів, які перебували в той час на виробничій практиці й на будівництві оборонних рубежів у районі м. Києва. Там же на базі Харківського ветеринарного інституту був проведений випуск студентів V курсу КВІ в кількості 113 осіб. Одним із випускників 1941 року був П. С. Дерев’янко (в подальшому – доцент кафедри акушерства (1962–1982 рр.), а з 1 жовтня 1965 р. до 1 травня 1966 р. – тимчасово виконуючий обов’язки завідувача кафедри).
Згідно з рішенням Уряду СРСР місцем остаточної дислокації інституту було визначено м. Свердловськ (що на Уралі), куди 9 вересня 1941 р. виїхали співробітники інституту з сім’ями і значна група студентів.
25 вересня 1941 р. з прибуттям у Свердловськ колектив КВІ започаткував новий етап в історії інституту у складі Свердловського сільськогосподарського інституту.
І. С. Нагорний (у подальшому – професор, завідувач кафедри акушерства) із Свердловського сільськогосподарського інституту був мобілізований на фронт і в лавах Червоної армії пройшов шляхами війни у складі Північно-Західного, Сталінградського, Степового, 2-го Українського фронтів і Центральної групи військ Радянської Армії в Німеччині на посадах начальника лікувального відділу 948-го Армійського ветеринарного лазарету, потім –начальника дивізійного ветеринарного лазарету 36-ї Гвардійської дивізії, начальника хірургічного відділення 960-го Армійського ветеринарного лазарету (з 24.12.1941 до 16.01.1946 рр.).
У період евакуації КВІ (з вересня 1941 р. до квітня 1944 р.) кафедру акушерства очолював професор П. І. Шаталов. За цей час кафедра долучилася до підготовки 163 ветеринарних лікарів.
Після звільнення м. Києва від окупації у листі Народному Комісару земельних справ УРСР від 18.01.1944 р. виконуючий обов’язки директора КВІ доцент Жованик, звітуючи про реальний стан навчального закладу, засвідчив, що нацисти за час окупації м. Києва (з 19 вересня 1941 р. до 6 листопада 1943 р. (всього 778 днів) завдали значної шкоди КВІ, розмір якої, як потім з’ясували, становив понад 20 млн. карбованців. Були знищені будинок головного навчального корпусу в Голосієво, новозбудований гуртожиток для студентів, два будинки для житла професорського складу, наукова бібліотека інституту, що нараховувала понад 500 тисяч книжок. З п’яти новозбудованих будинків більш-менш вцілів лише один, а решта були зруйновані на 15–30 %. Навчальне господарство КВІ в с. Ворзель Київського району щодо приміщень збереглося в доброму стані, але тваринництво було знищене.
У повоєнний період колектив наукових робітників інституту працював над тим, щоб впорядкувати все, що збереглося і якнайшвидше створити умови для відновлення навчання. На початку 1944 р. в клініках інституту вже проводили навчання студентів ІV курсу.
Штатний розпис КВІ станом на 20 березня 1944 р. включав 4 професорів, 9 доцентів, 7 асистентів. Кафедра акушерства на той час складалася з професора К. І. Туркевича, який за станом здоров’я в період окупації залишився на окупованій території і з 1942 року працював у клініках.
Після повернення КВІ до звільненого Києва (1944 р.), кафедра акушерства розмістилась у приміщенні клінік інституту по вул. Васильківська, 17 (нині корпус №6 НУБіП України). Весь тягар післявоєнного відновлення кафедри у період 1944–1948 рр. узяли на себе доцент К. І. Туркевич та ординатор кафедри А. М. Баглій.
За час війни кафедра втратила значну кількість свого майна. Майже повністю були знищені табличний фонд, музейні препарати, бібліотека і архівні матеріали кафедри. На вченій раді інституту, яка відбулася 23 вересня 1944 р. (1944–1945 навчальний рік розпочався 1 жовтня) під головуванням директора Мойсеєнко по першому питанню «Про стан КВІ напередодні навчального року» в обговореннях проф. Д. В. Соколов зауважив, що більшість книжок бібліотеки була втрачена, краще збереглися книжки в клініках і на кафедрах завдяки доценту К. І. Туркевичу.
За 1944–1947 рр. кафедра частково відновила табличний фонд, придбала нову апаратуру, прилади для штучного осіменіння овець і корів, інструментарій і приступила до відновлення музею.
В цей період співробітниками кафедри опубліковано 5 наукових робіт і 10 праць у науково-популярній літературі об’ємом 13,5 друкованих аркушів.
З 1 вересня 1946 р. Ананій Михайлович Баглій був звільнений від обов’язків ординатора клініки кафедри акушерства та призначений на посаду в.о. асистента кафедри акушерства строком на 5 років.
Річна кількість пацієнтів в акушерській клініці в цей період коливалася в межах 600–800 тварин за навчальний рік.
У повоєнні роки організацію навчального процесу, його матеріально-технічне забезпечення, відновлення і обладнання аудиторій, клінік тощо забезпечували завідувач кафедри, доцент К. І. Туркевич, асистенти А. М. Баглій (в. о. асистента кафедри з 1946 р.), Г. К. Корчак (асистент кафедри з 1948 р.), ординатор О. Г. Бернштейн (співробітник кафедри у період 1949–1950 рр.), ст. лаборант К. Д. Хосідман (співробітник кафедри у період 1950–1951 рр.), лаборант М. А. Чернишова (співробітник кафедри у період 1936–1950 рр.), санітар Г. Д. Голик (співробітник кафедри у період 1944–1954 рр.).
У перші ж повоєнні роки К. І. Туркевич опублікував дві монографії: «Як допомогти тваринам при родах» (1945 р.) і «Яловість та аборти у корів» (1946 р.), які були вкрай необхідні для відновлення поголів’я великої рогатої худоби в Україні.
У 1946 р. К. І. Туркевич вперше застосував тканинний препарат з печінки ВРХ, виготовлений за методикою В. П. Філатова, для лікування тварин із гінекологічними захворюваннями. В подальшому він досліджував ефективність тканинної терапії в порівнянні з іншими методами лікування та удосконалював технологію виготовлення тканинних препаратів з різних паренхіматозних органів тварин. На підставі численних дослідів К. І. Туркевич зробив висновок, що тканинний препарат з печінки великої рогатої худоби у вигляді суспензії, виготовлений за методикою В. П. Філатова, є найбільш ефективним методом патогенетичної терапії за гінекологічних захворювань тварин і йому належить майбутнє.
У період з вересня 1951 р. до липня 1952 р. кафедрою завідував (за сумісництвом) доцент Василь Якович Андреєвський, який одночасно був і завідувачем кафедри Білоцерківського сільськогосподарського інституту.
Уже з вересня 1952 р. на посаду завідувача кафедри був обраний доцент кафедри терапії Іван Сергійович Нагорний, який обіймав цю посаду до 1985 року. З його приходом завершився період формування і становлення кафедри як клінічного підрозділу КВІ. Впродовж 33 років І. С. Нагорний очолював кафедру акушерства, гінекології і штучного осіменіння сільськогосподарських тварин. Під його керівництвом кафедра отримала визнання в СРСР та за його межами.
Якісно покращився і викладацький склад. У березні 1952 р. на посаду асистента кафедри була обрана кандидат ветеринарних наук Т. К. Трифонова; пізніше асистентом кафедри обирається О. Я. Примак (1956–1960 рр.). У 1955–1961 рр. на кафедрі працював доцент, кандидат біологічних наук С. О. Ксьонзенко, який викладав курс «Штучне осіменіння сільськогосподарських тварин» (за конкурсом перейшов на вакантну посаду доцента кафедри із Дніпропетровського сільськогосподарського інституту).
У цей період співробітники кафедри удосконалювали методику виготовлення і застосування тканинних препаратів із паренхіматозних органів тварин та впроваджували їх у виробництво з метою лікування і профілактики акушерської і гінекологічної патології у тварин. На кафедрі проводилися наукові дослідження щодо вивчення причин неплідності корів і розробки нових методів діагностики та профілактики.
Над проблемою неплідності у великої рогатої худоби активно працював Г. К. Корчак, який вивчав шляхи передачі, клінічний прояв, діагностику, лікування та профілактику трихомонозу ВРХ в індивідуальних, колективних та державних господарствах.
Значний внесок у вдосконалення навчального процесу і науково-дослідну роботу кафедри у 1960-тіі роки (рис. 5.) зробили: ординатори Л. Г. Прусова (співробітник кафедри у період 1951–1955 рр.), Б. П. Жданов (співробітник кафедри у період 1955–1957 рр.), лаборанти К. С. Полулященко (співробітник кафедри у період 1951–1955 рр.), П. І. Коваленко (співробітник кафедри у період 1955–1956 рр.), санітар М. С. Ворожка (співробітник кафедри у період
1954–1962 рр.). З приходом у 1956–1957 рр. на кафедру В. Д. Ференець і Н. І. Сичової значно покращилася робота допоміжного і обслуговуючого персоналу кафедри.
Наприкінці 1950-х років співробітниками кафедри було видано низку наукових статей і монографій щодо застосування тканинної терапії, вивчення шляхів передачі, методів діагностики, лікування та профілактики трихомонозу корів та боротьби з неплідністю тварин.
У 1959 році Г. К. Корчак отримав авторське свідоцтво за розробку скарифікатора для взяття зішкрібів зі статевих органів у самиць і самців для лабораторного дослідження на трихомоноз, а у 1961 р. – посвідчення на раціональну пропозицію.

Кафедра акушерства та штучного осіменіння сільськогосподарських тварин у 1958 році:
верхній ряд (зліва направо) – головний ветлікар клініки О. Я. Погрібняк, ординатор Б. П. Жданов, старший лаборант Н. І. Сичова;
нижній ряд (зліва направо) – асистент Г. К. Корчак, доцент І. С. Нагорний.

Співробітники кафедри були нагороджені дипломами і медалями ВДНГ СРСР: Великою срібною медаллю – доцент І. С. Нагорний (1958 р.), Малою срібною медаллю – доцент Г. К. Корчак (1958 р., 1962 р.), Бронзовою медаллю – доцент І. С. Нагорний, асистент Г. К. Корчак (1955 р.).
З відкриттям заочного відділення на ветеринарному факультеті (1960 р.) співробітники кафедри проводили значну роботу з підготовки методичних розробок та контрольних завдань для студентів-заочників.
У травні 1962 р. наказом по Українській сільськогосподарській академії (УСГА) на посаду доцента кафедри акушерства і штучного осіменіння був переведений П. С. Дерев’янко (до цього працював на посаді доцента кафедри хірургії). Він тривалий час (до 1983 р.) викладав курс акушерства для студентів стаціонарного і заочного відділень зооінженерного факультету. П. С. Деревянко зробив вагомий внесок в організацію і проведення навчально-виховної роботи на ветеринарному факультеті як заступник декана (1970–1980 рр.).
З 1960 року на кафедрі розпочалася підготовка аспірантів стаціонарної і заочної форми навчання, науковими керівниками яких стали доценти
К. І. Туркевич, І. С. Нагорний, І. Г. Зорін. Наукові дослідження здійснювалися за актуальними тематиками: тканинна терапія, неплідність, роль захисних механізмів статевих органів самок у нормі та за патології.
У 1962 році до очної аспірантури вступив випускник ветеринарного факультету УСГА В. П. Поліщук, який під науковим керівництвом
І. С. Нагорного працював над вивченням властивостей мукополісахаридів статевих органів самок. Ця тематика в подальшому стала провідною науковою темою кафедри.
У цьому ж році Г. К. Корчак видав друге, доповнене і перероблене видання монографії «Раннє розпізнавання тільності і неплідності корів». Слід звернути увагу на те, що автор вперше зосередив увагу спеціалістів тваринництва на акушерській та гінекологічній диспансеризації маточного поголів’я худоби і запропонував для цього «Відомість акушерсько-гінекологічної диспансеризації корів колгоспу». В подальшому відомість була удосконалена, і в 1970-х роках виробничникам уже був запропонований «Журнал акушерсько-гінекологічної диспансеризації».
У 1963 р. виходить з друку наступна монографія Г. К. Корчака «Трихомоноз великої рогатої худоби». У цьому ж році І. С. Нагорний видає монографію «Шляхи ліквідації неплідності корів».
З 1 жовтня 1965 р. до 1 травня 1966 р. доцент П. С. Дерев’янко тимчасово виконував обов’язки завідуючого кафедри.
За період 1961–1970 рр. на кафедрі акушерства та штучного осіменіння сільськогосподарських тварин були підготовлені й захищені дев’ять кандидатських і одна докторська дисертація (рис. 6).
У 1965 році Г. К. Корчак успішно захистив кандидатську дисертацію на тему «Особенности течения и совершенствование методов диагностики трихомоноза у крупного рогатого скота», яка на той період мала винятково важливе значення для тваринництва. Розроблені ним акушерські інструменти (ложка-катетер та скарифікатор) давали можливість для стерильного відбору зразків матеріалу з піхви корів та препуція бугаїв, що підвищувало ефективність діагностичних досліджень.
У 1966 р. захистили кандидатські дисертації В. П. Поліщук на тему «Физические, цитологические, некоторые биохимические изменения и абсорбционные свойства шеечно-влагалищной слизи у коров в норме и патологии» та Г. С. Шарапа – «Влияние физиологического состояния половых путей коров и способа осеменения на переживаемость спермиев и их оплодотворяющую способность».
У 1968 році докторську дисертацію захистив завідувач кафедри І. С. Нагорний на тему «Клинико-экспериментальные данные по этиологии и лечению некоторых гинекологических заболеваний у коров».

Кафедра акушерства та штучного осіменіння сільськогосподарських тварин у 1970 році:
верхній ряд (зліва направо) – доцент В. П. Поліщук, старший лаборант Н. І. Сичова, ординатор В. Д. Ференець, препаратор М. В. Целуйко, доцент В. С. Бриль; нижній ряд (зліва направо) – доцент Г. К. Корчак, професор І. С. Нагорний, доцент П. С. Дерев’янко.

Співробітники кафедри: професор І. С. Нагорний, доценти Г. К. Корчак, В. П. Поліщук, П. С. Дерев’янко брали активну участь у підготовці й виданні «Української с.-г. енциклопедії» (1970–1971 рр.), в якій всебічно висвітлили питання фізіології і патології відтворення тварин.
У 1974 році Г. К. Корчак видав монографію «Трихомоноз крупного рогатого скота», яка до сьогодні не втратила своєї актуальності та є настільною книгою для багатьох науковців, практикуючих лікарів ветеринарної медицини і спеціалістів суміжних галузей.
У 1975 році після закінчення аспірантури і захисту кандидатської дисертації на тему: «Влияние пропусков половых циклов на функцию размножения и продуктивности коров», на посаду асистента кафедри зараховано С. К. Юхимчука.

Після закінчення аспірантури (1968 р.) на посаду асистента кафедри призначено В. С. Бриля, який у 1972 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Сравнительная оценка методов диагностики и лечения маститов у коров».
З 1 січня 1969 р. на кафедру акушерства було передано дисципліну «Основи ветеринарії» для викладання студентам стаціонарного і заочного відділень зоотехнічного факультету та факультету підвищення кваліфікації зоотехніків, яку спочатку викладав професор І. С. Нагорний, а в подальшому – доценти В. П. Поліщук, Г. К. Корчак, В. С. Бриль, С. К. Юхимчук.

Співробітники кафедри – професор І. С. Нагорний, доценти
Г. К. Корчак, В. П. Поліщук, П. С. Дерев’янко – брали активну участь у підготовці й виданні «Української сільськогосподарської енциклопедії» (1970–1971 рр.), в якій всебічно висвітлили питання фізіології і патології відтворення тварин.
У 80-ті роки склад кафедри значно зміцнів.

Кафедра акушерства та штучного осіменіння сільськогосподарських тварин у 1980 році:
верхній ряд (зліва направо) – доцент С. К. Юхимчук, асистент Уго Каро, старший лаборант Н. І. Сичова, доцент В. С. Бриль; старший препаратор О.М. Вдовенко;

нижній ряд (зліва направо) – доцент Г. К. Корчак, доцент П. С. Дерев’янко, професор І. С. Нагорний, ординатор В. Д. Ференець, доцент В. П. Поліщук.

У 1974 році Г. К. Корчак видав монографію «Трихомоноз крупного рогатого скота», яка до сьогодні не втратила своєї актуальності та є настільною книгою для багатьох науковців, практикуючих лікарів ветеринарної медицини і спеціалістів суміжних галузей.
У 1975 році після закінчення аспірантури і захисту кандидатської дисертації на тему «Влияние пропусков половых циклов на функцию размножения и продуктивности коров» на посаду асистента кафедри зараховано С. К. Юхимчука.
В цей же час захистив кандидатську дисертацію Г. М. Калиновський на тему «Гистологические изменения в карункулах, физические, биохимические и цитологические показатели в лохиях коров в послеродовой период». Постійне спілкування та наукові дискусії з І. С. Нагорним, цілеспрямованість дозволили йому підготувати і в 1994 р. захистити докторську дисертацію на тему «Морфофукциональное обоснование рациональной профилактики акушерской патологии у коров». На превеликий жаль, до цієї події не дожив його науковий консультант І. С. Нагорний.
У листопаді 1981 р. на посаду доцента кафедри акушерства і штучного осіменіння сільськогосподарських тварин було обрано В. С. Бриля. На початку 1980-х років ним у співавторстві було видано дві брошури для спеціалістів ветеринарної медицини: «Профілактика маститів у корів на промислових комплексах» (1981 р.) та «Гігієна одержання молока і профілактика маститів у корів» (1984 р.).
У 1970-1980-х роках під керівництвом професора І. С. Нагорного навчалися в аспірантурі й захистили кандидатські дисертації 8 іноземних громадян: Хосні Ібрагім Юсеф (Єгипет) – «Физические и некоторые биохимические показатели секретов половых органов коров при различных состояниях и действии антимикробных средств на муцины» (1974 р.); Мансур Саід Евейс (Єгипет) – «Секреторная функция матки у коров во время полового цикла, физические и некоторые биохимические показатели секрета» (1975 р.); Роберт Лопес Марко (Еквадор) – «Сравнительная оценка методов лечения коров с задержанием последа» (1979 р.); Махді Хасан Махмуд (Ірак) – «Диагностика и лечение послеродовой атонии матки у коров» (1982 р.); Егвел-Оченг Боніфес – «Диагностика и сравнительная оценка методов лечения послеродовых эндометритов у коров» (1982 р.); Герекобі Люк (ЦАР) – «Сравнительная оценка методов лечения коров с персистентным желтым телом яичника и скрытым эндометритом» (1985 р.); Крук-Мозгава Гражина (Польща) – «Диагностика и сравнительная оценка некоторых методов лечения эндометритов у коров» (1988 р.); Дарква Квасі Бові (Гана) – «Сравнительная оценка некоторых методов лечения коров с гипофункцией и персистентным желтым телом яичников» (1989 р.).
На початку 1990-х років на кафедрі відбулися кадрові зміни: на пенсію вийшов доцент П. С. Дерев’янко (1983 р.); на посади асистентів кафедри були зараховані В. Й. Любецький (1983 р.), який закінчив аспірантуру при кафедрі патанатомії і ветсанекспертизи та, випускник факультету – В. М. Лакатош (1983 р.). Закінчив докторантуру і повернувся на посаду доцента кафедри В. П. Поліщук (1983 р.), а після закінчення аспірантури на посаду асистента кафедри був зарахований Г. І. Підопригора (1984 р.). На навчання до очної аспірантури кафедри зарахована В. І. Бородиня (1984 р.).
У 1985 році кафедра у складі ветеринарного факультету була переведена у новий навчальний корпус на вул. Потєхіна, 16 (нині це навчальний корпус НУБіП України № 12). Штат кафедри у цей час складався із 11 осіб: завідувач кафедри, доцент В. П. Поліщук, професор І. С. Нагорний, доценти Г. К. Корчак, В. С. Бриль, С. К. Юхимчук, кандидат ветеринарних наук, асистент В. Й. Любецький, асистенти В. М. Лакатош та Г. І. Підопригора; старший лаборант В. П. Савченко (співробітник кафедри у період 1978–1986 рр.), лаборант О. М. Хоменко та препаратор В. М. Божко (рис. 8).
У 1986 році асистент В. М. Лакатош вступив до очної аспірантури. На посаду асистента кафедри у 1987 р. обрано В. М. Слепченка, який закінчив аспірантуру при кафедрі фармакології і патофізіології та захистив кандидатську дисертацію на тему «Влияние повышенных доз нитратов в рационе на качество спермы быков-производителей» (1988 р.).
У 1989 році кафедра зазнала тяжкої втрати: помер відомий вчений, клініцист, доктор ветеринарних наук, професор І. С. Нагорний, який впродовж 33 років очолював кафедру (1952–1985 рр.). Іван Сергійович віддав багато сил і знань для підготовки фахівців ветеринарної медицини, організації, розробки та впровадження цілої низки наукових досягнень: використання тканинної терапії, теоретичне обґрунтування ролі мукополісахаридів у секретах статевих органів і практичне застосування їх у діагностиці та лікуванні гінекологічних захворювань, а також теоретичне обґрунтування методів відновлення функції молочної залози при запальних процесах та неправильній експлуатації у корів. Під його керівництвом було виконано 3 докторські та 22 кандидатські дисертації. Докторські дисертації підготували А. І. Брижко, Г. М. Калиновський, В. П. Поліщук. На жаль, за об’єктивних причин прилюдного захисту докторської дисертації В. П. Поліщука так і не відбулося.
У складі навчально-допоміжного персоналу в 1990-х роках на кафедрі працювали старші лаборанти Л. О. Щиголь (співробітник кафедри у період 1987–1988 рр.), О. П. Зубок (співробітник кафедри у період 1989–1991 рр.), Н. Г. Сорокіна (співробітник кафедри у період 1991–1992 рр.),
Т. Х. Сердюк (співробітник кафедри у період 1995–1999 рр.), лаборанти С. В. Коптєва (співробітник кафедри у період 1987–1989 рр.), О. В. Майстренко (співробітник кафедри у період 1989–1990 рр.), В. В. Кубаєвська (співробітник кафедри у період 1991–1992 рр.), ординатор М. В. Постолатій (співробітник кафедри у період 1996–1998 рр.).

Кафедра акушерства та штучного осіменіння сільськогосподарських тварин у 1987 році:
верхній ряд (зліва направо) – асистент В. М. Лакатош, доцент В. Й. Любецький, асистент Г. І. Підопригора, асистент В. М. Слепченко;
нижній ряд – доцент В. С. Бриль, старший лаборант Л. О. Щиголь, доцент В. П. Поліщук, професор І. С. Нагорний, доцент С. К. Юхимчук.

У 1989 році кафедра уклала договір про наукову співпрацю з відділом антибіотиків Інституту мікробіології і вірусології ім. акад. Д. К. Заболотного, який очолював академік НАН України І. В. Смірнов, в рамках якого проводилися дослідження з вивчення мікрофлори статевих органів корів за ендометриту, а також застосування з лікувальною і профілактичною метою пробіотика – ендоспорину. Активну участь у цій науковій роботі брали доценти В. Й. Любецький та С. К. Юхимчук.
У травні 1989 року на кафедру з метою організації навчально-наукової лабораторії запрошено кандидата сільськогосподарських наук, В. І. Шеремету – фахівця з питань трансплантації ембріонів у корів.
У цьому ж році асистент кафедри (з 1989 р.) В. І. Бородиня захистила кандидатську дисертацію на тему «Сравнительная оценка некоторых методов диагностики маститов у коров и нетелей и их комплексное лечение».
У 1990 році доценти В. П. Поліщук і В. С. Бриль брали активну участь у виданні «Справочника ветеринарного врача», в якому висвітлювали питання: «Акушерско-гинекологические болезни», «Акушерско-гинекологическая диспансеризация маточного поголовья», «Болезни молочной железы».
У 1991 році кандидатську дисертацію на тему «Диагностика и лечение скрытого эндометрита у коров» захистив Г. І. Підопригора, а в 1993 році він був обраний на посаду доцента кафедри.
У 1993 році С. К. Юхимчук бере участь у виданні «Справочника ветеринарного фельдшера» як автор розділу «Искусственное осеменение, акушерство и гинекология». У 1994 р. видається навчальний посібник «Основи тваринництва і ветеринарної медицини», в якому доцент
С. К. Юхимчук виступає автором розділів «Основи анатомії та фізіології сільськогосподарських тварин» і «Основи ветеринарної медицини». Останнє перевидання у 2004 році було профінансоване за державною програмою соціально значущих видань для села.
У 1994 році В. М. Лакатош захистив кандидатську дисертацію на тему «Особливості репродуктивної функції корів і постнатального періоду телят при різних умовах годівлі та утримання».
У 1996 році за наказом ректора Національного аграрного університету на посаду в.о. завідувача кафедри призначено доцента В. М. Лакатоша. У цьому ж році на посаду професора кафедри запрошено доктора біологічних наук, члена-кореспондента УААН, заслуженого діяча науки і техніки, депутата Верховної Ради України II скликання В. А. Яблонського.
У березні 1998 р. завідувачем кафедри призначено доцента В. Й. Любецького, який у червні цього ж року захистив докторську дисертацію на тему «Післяродовий ендометрит у корів (клініко-експериментальні дані)».

У 1999 році за конкурсом на посаду доцента кафедри була обрана В. І. Бородиня, доцент кафедри В. С. Бриль виходить на пенсію, а В. М. Лакатош – вступає в докторантуру.
Таким чином, наприкінці XX і початку XXI століття завдяки наполегливій науковій, педагогічній та виробничій діяльності співробітників науково-викладацький склад кафедри став найбільш якісним та професійним за всю історію і складався із 2 докторів наук, професорів та 7 доцентів, в тому числі 3 завідувачів кафедри минулих років (доцент В. П. Поліщук, доцент В. М. Лакатош та професор В. А. Яблонський, який в минулому очолював кафедру акушерства Подільської державної аграрно-технічної академії .
У 2000 році на посади асистентів кафедри були запрошені випускники факультету Ю. В. Жук та М. М. Михайлюк.
 

Кафедра акушерства, гінекології та біотехнології відтворення тварин у 1998 році:
верхній ряд (зліва направо) – доценти: Г. І. Підопригора, В. С. Бриль, В. М. Лакатош, В. М. Слепченко, С. К. Юхимчук;
нижній ряд (зліва направо) – професор, член-кор. УААН В. А. Яблонський,
старший лаборант Т. Х. Сердюк, доцент В. Й. Любецький, асистент В. І. Бородиня, доцент В. П. Поліщук.

У 2000 році на кафедрі була організована і проведена Перша міжнародна конференція з проблем фізіології і патології відтворення тварин, за результатами якої було видано збірник наукових праць (Науковий вісник НАУ, № 22, 2000 р.).
Штат кафедри у 2000 році складався із 10 осіб (рис. 11): В. Й. Любецький – завідувач кафедри, доктор ветеринарних наук, професор, декан ФВМ; В. А. Яблонський – доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент УААН, заслужений діяч науки і техніки, депутат Верховної Ради України (1994–1998 рр.), віце-президент Всесвітньої асоціації ветеринарної освіти (1990–1998 рр.); доценти – В. І. Бородиня, В. М. Лакатош – директор ННЦ незаразних хвороб тварин, Г. І. Підопригора, В. М. Слепченко, С. К. Юхимчук, асистенти – Ю. В. Жук, М. М. Михайлюк, ст. лаборант Г. С. Пляшечко (співробітник кафедри у період 1999–2002 рр.), лаборант І. В. Костюк (співробітник кафедри у період 1998–2010 рр.).

У 2001 році, асистент Ю. В. Жук вступив до очної аспірантури, а на посаду асистента кафедри був зарахований випускник факультету О. А. Вальчук.
У 2002 році для виконання дисертаційної роботи на тему «Фітотерапія та електропунктура в комплексному лікуванні післяродового метриту у корів» до аспірантури вступає М. М. Михайлюк, а В. М. Лакатош після завершення докторантури повертається на посаду доцента кафедри.

Кафедра акушерства, гінекології та біотехнології відтворення тварин у 2003 році:
верхній ряд (зліва направо) – доценти: В. М. Слепченко, С. К. Юхимчук, В. М. Лакатош, В. І. Бородиня, асистент О. А. Вальчук,
лікар-ординатор С. С. Амрош, доцент Г. І. Підопригора;
нижній ряд (зліва направо) – старший лаборант К. П. Солошенко, професор, член-кор. УААН В. А. Яблонський, професор В. Й. Любецький, лаборант І. В. Костюк.

Співробітники кафедри продовжують традиції організації навчального процесу у виробничих умовах – виїзні клінічні заняття у тваринницьких господарствах; навчальні практики з біотехнології відтворення сільськогосподарських тварин та акушерства і гінекології проводяться тільки у навчально-дослідних господарствах НАУ. У стаціонарі кафедри постійно утримуються тематично хворі тварини, які підлягають курації студентами III-IV курсів. В цей період активну участь в організації навчального процесу бере навчально-допоміжний персонал у складі старших лаборантів
К. П. Солошенко (співробітник кафедри у період 2003–2004 рр.), Л. В. Лозової (співробітник кафедри у період 2006–2008 рр.), О. В. Мальчевської (співробітник кафедри у період 2009–2016 рр.), лаборанта І. В. Костюк, лікарів-ординаторів С. С. Амроша, С. С Деркача (2004–2007 рр.) та В. М Лозового (2007–2009 рр.).

У 2002 році профеором В. А. Яблонським видано навчальний посібник «Практичне акушерство, гінекологія та біотехнологія відтворення тварин з основами андрології», а у 2004 р. – «Біотехнологія відтворення тварин».
У 2003 році для виконання дисертаційної роботи до аспірантури вступив О. А. Вальчук.
Після завершення навчання в аспірантурі на посади асистентів кафедри зараховуються: з листопада 2004 р. – Ю. В. Жук, з жовтня 2005 р. – М. М. Михайлюк, з жовтня 2006 р. – О. А. Вальчук. На посаду лікаря-ординатора кафедри з 2004 року зараховано С. С. Деркача.
Професори В. Й. Любецький та В. А. Яблонський беруть активну участь у семінарах, нарадах та засіданнях Департаменту ветеринарної медицини, Міністерства АПК, освіти і науки. В. А. Яблонський тривалий час був членом ВАК України.
У 2006 році кандидатську дисертацію на тему «Фітотерапія та електропунктура в комплексному лікуванні високопродуктивних корів, хворих післяродовим метритом» захистив М. М. Михайлюк. У цьому ж році
С. К. Юхимчук вийшов на пенсію.
У 2007 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Гострий катаральний мастит у корів (поширення, етіопатогенез та лікування)»
О. А. Вальчук, а С. С. Деркач вступив до очної аспірантури.
У 2008 році за конкурсом на посаду доцента кафедри акушерства, гінекології та біотехнології відтворення тварин був обираний М. М. Михайлюк. У травні цього ж року раптово йде з життя доцент кафедри Г. І. Підопригора.
У 2009 році на кафедрі працювали (рис. 13): В. Й. Любецький – завідувач кафедри, доктор ветеринарних наук, професор; В. А. Яблонський – доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент УААН; кандидати ветеринарних наук, доценти – В. І. Бородиня, В. М. Лакатош, Г. І. Підопригора, В. М. Слепченко, С. К. Юхимчук, асистенти – Ю. В. Жук,
М. М. Михайлюк, О. А. Вальчук; лікар-ординатор С. С. Деркач, старший лаборант Л. В. Лозова (співробітник кафедри у період 2004–2007 рр.), лаборант І. В. Костюк. В очній аспірантурі навчається О. В. Сібілєва, науковим керівником якої є професор В. Й. Любецький.
У 2009 році Ю. В. Жук захищає кандидатську дисертацію на тему «Перебіг родів і післяродового періоду у високопродуктивних корів голштинської породи та методи їх корекції», а на посаду старшого викладача кафедри акушерства, гінекології та біотехнології відтворення тварин переведено О. А. Вальчука.
У жовтні 2009 р. кафедрою організовано та проведено на високому рівні ІІ Міжнародну науково-практичну конференцію «Проблеми фізіології та патології відтворення тварин», в якій взяли участь не лише представники вищих навчальних закладів, наукових установ НААН України, але й практикуючі лікарі ветеринарної медицини різних регіонів України.
 

Кафедра акушерства, гінекології та біотехнології відтворення тварин у 2009 році:
нижній ряд (зліва направо) – лаборант І. В. Костюк, доцент В. І. Бородиня, старший лаборант Л. В. Лозова;
середній ряд (зліва направо) – аспірант С. С. Деркач, доцент В. М. Слепченко, професор В. Й. Любецький, професор В. А. Яблонський, доцент В. М. Лакатош;
верхній ряд (зліва направо) – асистент Ю. В. Жук, доцент М. М. Михайлюк, аспірант Любецький Я. В., старший викладач О. А. Вальчук, аспірант В. М. Лозовий.

У 2010 році О. А. Вальчук і Ю. В. Жук були обрані за конкурсом на посади доцентів, а С. С. Деркач – на посаду асистента кафедри.

З 2010 року в складі допоміжного персоналу на кафедрі працюють старшими лаборантами А. І. Близнюк (співробітник кафедри з 2010 р.),
Н. І. Шевчук (співробітник кафедри у період 2012–2015 рр.), Н. М. Філіпенко (співробітник кафедри з 2017 р.); лаборанти І. В. Швець (співробітник кафедри у період 2011–2012 рр.), А. Д. Семерунчик (співробітник кафедри у період 2012–2013 рр.), М. В. Доленко (співробітник кафедри у період 2013–2014 рр.); лікар-ординатор О. К. Павленко (співробітник кафедри у період 2012–2015 рр.).
У 2011 році кандидатські дисертації захищають О. В. Сібілєва на тему «Плацентит та ворсинчастий занос у корів (клініко-експериментальні дані)» та С. С. Деркач на тему «Діагностика оптимального часу осіменіння сук (клініко-експериментальні дані)», а у грудні цього ж року О. А. Вальчук вступає до докторантури.
У 2012 році за власним бажанням звільняється з кафедри М. М. Михайлюк, а з 1 вересня цього року на посаду асистента кафедри запрошується кандидат ветеринарних наук В. М. Мазур, який до цього працював асистентом на кафедрі епізоотології та організації ветеринарної справи.

Кафедра акушерства, гінекології та біотехнології відтворення тварин у 2013 році:
нижній ряд (зліва направо) – лікар-ординатор О. К. Павленко, доцент В. І. Бородиня, старший лаборант Н. І. Шевчук;
середній ряд (зліва направо) – доцент В. М. Слепченко, професор В. Й. Любецький, професор В. А. Яблонський, доцент С. С. Деркач;
верхній ряд (зліва направо) – доцент О. А. Вальчук, доцент Ю. В. Жук, асистент В. М. Мазур, аспірант А. В. Турчик, доцент В. М. Лакатош.

Співробітники кафедри проводять науково-дослідну роботу з держбюджетних, госпдоговірних та ініціативних тематик, отримані результати доповідають на наукових конференціях, висвітлюють в наукових статтях у фахових виданнях України, а також за її межами (Республіка Білорусь, Польща, Росія).
У 2013 році доцент В. М. Слепченко завершив викладацьку роботу і вийшов на пенсію, а С. С. Деркач – обраний за конкурсом на посаду доцента кафедри. З жовтня цього ж року в очну аспірантуру зараховано Ю. І. Масалович .
З 2014 року на посаду старшого викладача кафедри на 0,5 посадового окладу зараховано докторанта кафедри фізіології, патофізіології та імунології тварин В. В. Ковпака, а В. М. Мазур переведений на посаду старшого викладача. З грудня 2014 р. з докторантури повертається доцент О. А. Вальчук, який за конкурсом був обраний на посаду доцента кафедри.
У 2015 році на кафедрі акушерства, гінекології та біотехнології відтворення тварин працювали: В. Й. Любецький – завідувач кафедри, доктор ветеринарних наук, професор, В. А. Яблонський; доценти – В. І. Бородиня, В. М. Лакатош, Ю. В. Жук, О. А. Вальчук, С. С. Деркач, ст. викладач В. М. Мазур, В .В. Ковпак, ст. лаборант Н. І. Шевчук (співробітник кафедри у період 2012–2015 рр.), лаборант М. В. Доленко (співробітник кафедри у період 2013–1015 рр.) .

Кафедра акушерства, гінекології та біотехнології відтворення тварин у 2015 році:
нижній ряд (зліва направо) – доцент В. І. Бородиня, професор В. А. Яблонський, старший лаборант Н. І. Шевчук,
аспірант Ю. І. Масалович;
верхній ряд (зліва направо) – доцент В. М. Лакатош, доцент О. А. Вальчук, лаборант М. В. Доленко, старший викладач В. М. Мазур, професор В. Й. Любецький, доцент Ю. В. Жук, доцент С. С. Деркач.

У березні 2015 р. доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент УААН, заслужений діяч науки і техніки України, депутат Верховної Ради України II скликання (1994–1998 рр.), віце-президент Всесвітньої асоціації ветеринарної освіти (1990–1998 рр.) В. А. Яблонський завершив наукову та педагогічну роботу на кафедрі й вийшов на заслужений відпочинок. За роки роботи на кафедрі акушерства, гінекології та біотехнології відтворення тварин Валентин Андрійович підготував і видав низку підручників, навчальних посібників, монографій, довідників, більше 300 статей тощо.
З вересня 2015 р. В. М. Мазур був переведений на посаду доцента кафедри. В очну аспірантуру в жовтні цього ж року зараховано Масаловича Юрія Степановича.
У 2016 році достроково захищає кандидатську дисертацію на тему «Науково-експериментальне обґрунтування запліднювальної здатності кролиць за штучного осіменіння» Ю. І. Масалович.
24 квітня 2017 року кафедра акушерства, гінекології та біотехнології відтворення тварин понесла непоправну втрату, раптово на 68-му році життя помер завідувач кафедри, доктор ветеринарних наук, професор Віталій Йосипович Любецький. За період керівництва В. Й. Любецького кафедра займала одне з провідних місць серед клінічних кафедр факультету ветеринарної медицини. Завдяки його ініціативі підписано угоду про співпрацю з Асоціацією виробників молока України. Під керівництвом Віталія Йосиповича підготовлено та успішно захищено 7 кандидатських дисертацій. Підготовлено до захисту докторську дисертацію доцента О. А. Вальчука.
З червня 2017 року обов’язки завідувача кафедри виконує доцент Олександр Анатолійович Вальчук.
Нині, 2018 року, на кафедрі акушерства, гінекології та біотехнології відтворення тварин працюють: завідувач кафедри, кандидат ветеринарних наук, доцент О. А. Вальчук; кандидати ветеринарних наук, доценти: В. І. Бородиня, В. М. Лакатош, Ю. В. Жук, С. С. Деркач, В. М. Мазур; кандидат ветеринарних наук, старший викладач В. В. Ковпак; допоміжний персонал: старший лаборант Н. В. Філіпенко, лаборант, кандидат ветеринарних наук Ю. І. Масалович, лікар-ординатор – А. І. Близнюк.


 



 

Захисти дисертаційНабір на навчання (синій)_2015Регіональні навчальні заклади (синій)