Моя Київщина: 90-річчю створення Київської області присвячується

18 серпня 2022, 16:31

Я живу, там де ріки синіші небес,
А степи пахнуть травами в літі.
Там де ліс повен казок, химер і чудес
Там де роси лягають на квіти…
Там де пісня лунає на всі голоси
А сади на весні білі-білі
Моя Київщино, в тобі скільки краси
Скільки місць, що душі моїй милі…
Світлана Богданець «Моя Київщина»

 

       Київська область. Неповторний і мальовничий куточок України. Це край, де ми народилися та живемо, де живуть наші батьки, де жили наші діди та прадіди. Це земля з багатовіковою історією, мальовничою природою, чарівною піснею, мудрими та талановитими людьми.
          У 2022 році ми відзначаємо 90-річчя створення Київської області.
         Історична довідка. Київську область із центром у м. Києві було утворено 27 лютого 1932 року. В області нараховується 7 районів, 69 об'єднаних територіальних громад, 26 міст, у тому числі 13 обласного значення, 30 селищ міського типу, а загалом 1182 населених пунктів.
       На території Київської області розташовано: 2968 пам'яток археології (з них – 18 національного значення), 2573 пам'ятки історії (з них – 3 національного значення), 208 пам'яток архітектури та містобудування (з них – 91 національного значення), 257 пам'яток монументального мистецтва. 8 населених місць Київської області увійшли до Списку історичних населених місць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. за № 878. До цього переліку входять: Біла Церква, Богуслав, Васильків, Вишгород, Переяслав, Ржищів, Фастів, Яготин.
         Саме на Київщині народилися і виросли багато талановитих людей, серед них політичні діячі, поети, співаки, художники.
         Зокрема, славетний гетьман України
Іван Мазепа, який народився на Білоцерківщині.



        Автор Державного гімну незалежної України Павло Чубинський, що народився у місті Бориспіль 15/27 січня 1839 року. Початкову освіту він одержав від матері та домашніх вчителів, потім закінчив Другу Київську гімназію та Петербурзький університет.
          Протягом 1861-1862 рр. пише статті у журналі «Основа». У 1862 році в Києві кілька українофільських гуртків об’єдналися в Громаду, серед перших членів якої були: Павло Чубинський, Володимир Антонович, Тадей Рильський та інші. Проти Громади будо заведено кримінальну справу. А коли у вересні 1862 року поліція виявила прокламацію українською мовою «Усім добрим людям» та ще і вірш «Ще не вмерла Україна», то Павла Чубинського царські урядовці заслали до Архангелької губернії. Адже у цьому вірші Павло Чубинський закликає до боротьби «…За свою свободу!». Після цього Чубинського ще неодноразово заарештовували як небезпечного агітатора української мови. У 1879 році він тяжко захворів, його розбив параліч і до кінця життя був прикутий до ліжка. 17 січня 1884 помер, похований у Борисполі.


              Незабутній поет-пісняр Андрій Малишко народився у селі Обухів (нині місто Обухів) 14 листопада 1912 року в сім’ї сільського чоботаря Самійла Малишка. Батько радив сину стати хліборобом, проте Андрій став поетом.


         Андрій Малишко увійшов в українську літературу як поет-пісняр, бо пісні на його вірші давно сприймаються як народні. Тільки з Павлом Майбородою створили понад 30 пісень. Серед них особливо душевні – це про рідну матір та рідну Україну.


Рiдна мати моя, ти ночей не доспала,
Ти водила мене у поля край села,
I в дорогу далеку ти мене на зорi проводжала,
I рушник вишиваний на щастя дала.
(Пісня про рушник)


      17 лютого 1970 р. Андрій Малишко відійшов у вічність, залишивши нам не тільки пісенну й поетичну спадщину – він також автор багатьох публіцистичних та літературно-критичних творів.
        Наш талановитий сучасник, поет, громадський діяч, Герой України
Іван Драч, що народився 17 жовтня 1936 року в селі Теліженці Тетіївського району.


           Ще на початку 1960-х років молодий Іван Федорович написав дивовижно пророчого вірша, де були такі рядки:


Доля прилетіла на світанні,
Прихапцями сповила мене.
І шепнула, ніби під секретом,
Пригубивши на льоту води:
Ти побудь, малий, хоча б поетом
Зараз я. Хвилиночку зажди…


         Іван Драч займався не тільки поезією та драматургією, а він був і політичний і громадський діяч. На 1-му з’їзді Народного Руху України за перебудову 7-10 вересня 1989 року Івана Федоровича було обрано головою Руху, весною 1990 року його обрано депутатом Верховної Ради УРСР. З 28 лютого по 4 грудня 1992 року разом з В’ячеславом Черноволом і Михайлом Горинем був співголовою НРУ. З 1998 по 2002 роки – Народний депутат Верховної Ради України 3-го скликання. Має багато нагород і почесних відзнак. В 2006 році йому було присвоєно звання Герой України.
          Помер Іван Федорович Драч 19 червня 2018 року у Києві. Заповідав поховати у рідному селі Теліжинцях, поруч з могилою сина Максима.
         На Київській землі вперше побачила золото хлібного лану і синь небес і поетеса світового рівня Ліна Костенко. Ліна Василівна народилася в місті Ржищев 19 березня 1930 року, в сім’ї вчителя Василя Костенка. Після закінчення Київського педагогічного інституту та Московського літературного інституту ім. М. Горького, Ліна Костенко видала свою дебютну збірку поезій «Проміння землі», друга збірка «Вітрила» вийшла в 1958 році, третя збірка «Мандрівки серця» в 1961 році. Поетесі одразу вдалося завоювати любов і повагу українців.


        Проте, не все так просто було у житті поетеси. Ліна Костенко то зникала із публічного простору, то знову поверталась з новими віршами. У 2010 році вийшов з друку перший прозовий твір «Записки українського самашедшего», що викликав великий ажіотаж у суспільстві. У 2011 році вийшла поетична збірка «Річка Геракліта», куди ввійшли раніше написані вірші та 50 нових поезій. У 2015 році у Києві у видавництві А-ба-ба-га-ла-ма-га вийшла збірка «Триста поезій. Вибрані вірші», сюди увійшли найвідоміші її поезії, а також уривки з історичних романів та поем. Це найновіші вибрані твори Ліни Костенко за часів Незалежності.
       Микола Сом – відомий український поет, письменник, лауреат багатьох літературних премій. Народився поет у селі Требухів, що у Броварському районі, 5 січня 1935 р.
       Микола Данилович Сом – поетична гілка українського народу, він увібрав в себе прикметні риси – гумор та пісенність. Він – ніжний лірик і пісняр з кагорти «шестидесятників», є автором 16 поетичних збірок та цілої низки статей про творчість видатних музикантів, співаків, письменників, зокрема про М. Леонтовича, Г. Верьовку, І. Козловського, Д. Петриненко, М. Стельмаха та інших.
         Поет помер 27 березня 2013 року. Похований у своєму рідному селі Требухів Броварського району Київської області.


          На нашій славній землі творили свої геніальні шедеври народні художниці Катерина Білокур та Марія Примаченко.

 



        З нагоди 90-річчя з дня заснування Київської області бібліотекарі інформаційно-бібліографічного відділу пропонують ознайомитися із сценарієм заходу
«Таланти твої, Київщино!»


Лариса Сідько, Галина Полозенко, працівники
інформаційно-бібліографічного відділу
наукової бібліотеки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Захисти дисертаційНабір на навчання (синій)_2015Регіональні навчальні заклади (синій)

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook