Тактична домедична допомога: навички самопомочі і порятунку життя пораненим
Тактична домедична допомога: навички самопомочі і порятунку життя пораненим
26 червня 2022 року
Науково-педагогічними працівниками кафедри соціальної роботи та реабілітації гуманітарно-педагогічного факультету розпочато очно-дистанційний пратикум для здобувачів, співробітників та роботодавців НУБіП України щодо надання тактичної домедичної допомоги та самодопомоги.
В умовах воєнного стану варто бути готовим до всього, навіть якщо ви цивільна особа. Прості речі рятують життя. А чітке розуміння алгоритму дій допоможе взяти себе в руки в екстреній ситуації та надати першу допомогу постраждалому. Тож ми підготувати для вас інформацію, про надання першої домедичної допомоги.
Варто запам'ятати найважливіше правило будь-якої допомоги – збереження власного життя! Це означає, що якщо ви не є впевненими у власній безпеці, ви не розпочинаєте надання допомоги.
Почнемо з визначень. Важливо розділяти поняття домедичної допомоги та тактичної медицини. В чому ж різниця?
Домедична допомога – це найпростіші невідкладні медичні дії, що виконуються безпосередньо на місці пригоди терміново після травми. Зазвичай, вона надається не медичними працівниками, а особами, що на момент пригоди знаходяться поруч, безпосередньо на місці пригоди або поблизу від постраждалого. В цьому контексті ми говоримо про серцево-легеневу реанімацію, зупинку кровотечі, втраті свідомості тощо.
Тактична медицина – це надання медичної допомоги власне під час військових дій, враховуючи загрозу бойових дій чи обстрілу. Тактична медицина враховує той факт, що місце і обставини, в яких надається допомога під час бойових дій, принципово відмінні від лікарень, салону карети швидкої допомоги або, навіть, тротуару серед міста.
Основними причинами смерті 80-90% поранених на полі бою є:
– масивні крововтрати – 60%
– непрохідність дихальних шляхів – 34%
– пневмоторакс (скупчення повітря та підвищення тиску в легенях) – 6%.
Проте, якщо як мінімум 60% особового складу батальйону вміє надавати першу допомогу, шанси поранених вижити різко зростають.
Також критично важливо розуміти пріоритети надання допомоги у різних типах ситуацій. Виділяють три “зони”, в яких тактика та пріоритезація надання допомоги пораненим у військово-польових умовах суттєво відрізняється.
- «Червона зона» – зона обстрілу.
- «Жовта зона» – зона тактичного укриття.
- «Зелена зона» – мобільні польові госпіталі, військові чи цивільні шпиталі, спеціалізовані клініки.
Правила надання першої медичної допомоги в зоні вогневого контакту
Правило перше
У секторі обстрілу слід у максимально стислий час надати тільки той мінімальний обсяг допомоги, який дозволить пораненому дожити до закінчення бою або забезпечить його життєздатність під час транспортування в укриття.
- Якщо на пошкоджену стегнову артерію протягом 2-х хвилин не накладений джгут (турнікет), то поранений обов’язково загине від непоправної втрати крові.
- Якщо на пошкоджені артерії плеча та передпліччя протягом 30-40 хвилин не накладений джгут, то поранений може загинути від непоправної втрати крові.
- Якщо поранений у стані коми протягом 5-6 хвилин не буде повернутий на бік або живіт, то він може загинути від западання язика і потрапляння блювотних мас у дихальні шляхи.
Правило друге
У секторі обстрілу слід у максимально стислий час надати тільки той мінімальний обсяг допомоги, який дозволить пораненому дожити до закінчення бою або забезпечить його життєздатність під час транспортування в укриття.
У тимчасовому укритті час надання першої медичної допомоги для підготовки пораненого до транспортування на наступний етап евакуації не повинно перевищувати 4-х хвилин.
Тактика дій у секторі обстрілу, коли поранений не подає ознак життя:
Якщо поранений не подає ознак життя: не кричить, не ворушиться і не реагує на навколишні подразники, то можна припустити тільки три варіанти його стану:
1. Перший варіант стану пораненого – клінічна смерть (побачити ознаки клінічної смерті можна тільки в укритті!).
Дії: Повернути на живіт і залишити до закінчення бою або транспортувати в укриття в положенні «лежачи на животі».
2. Другий варіант стану пораненого – він живий
У пораненого немає свідомості, але є пульс на сонній артерії (кома). У положенні на спині він у будь-яку секунду може загинути: удавитися язиком або захлинутися блювотними масами. Пораненого в умовах бою може врятувати тільки поворот на живіт. Цей мінімальний обсяг допомоги можна виконати в секторі обстрілу.
Дії: Повернути на живіт і залишити до закінчення бою або транспортувати в укриття в положенні «лежачи на животі»
3. Третій варіант стану пораненого – він мертвий
Будь-яка допомога втратила всякий сенс, але побачити ознаки біологічної смерті можна тільки в укритті.
Дії: Повернути на живіт і залишити до закінчення бою або транспортувати в укриття в положенні «лежачи на животі».
Пояснення!!! Поворот на живіт і транспортування пораненого в положенні «лежачи на животі» дозволить зберегти життя в стані коми – найчастішої причини смерті на полі бою. У пораненого, лежачого на животі, відбувається мимовільне очищення дихальних шляхів.
Антоніна КАРТУШИНСЬКА,
старший викладач кафедри соціальної роботи та реабілітації
старший викладач кафедри соціальної роботи та реабілітації
