VI Міжнародний бакалаврський семінар «Радіоактивність після Чорнобильської катастрофи та ядерна енергетика»
З 23 червня по 06 липня пройшов VI Міжнародний бакалаврський семінар «Радіоактивність після Чорнобильської катастрофи та ядерна енергетика»
Одним із основних пріоритетів розвитку НУБіП України є міжнародне співробітництво з провідними вищими навчальними закладами Світу. Основним етапом реалізації даного завдання є навчання й стажування студентів, аспірантів та викладачів в університетах Європи.
В рамках Угоди про співпрацю між Національним університетом біоресурси і природокористування України та Університетом Вагенінген (Нідерланди) та з метою адаптації бакалаврських програм до європейських стандартів підготовки фахівців на базі Університету Вагеніген з 23 червня по 6 липня пройшов VI Міжнародний бакалаврський семінар «Радіоактивність після Чорнобильської катастрофи та ядерна енергетика», в якому прийняли участь 22 студенти факультету екології і сталого розвитку та 24 студенти Університету Вагенінген. Студенти були поділені на 8 груп, кожна з яких мала свій теоретико-практичний напрям дослідження (1 група – вимірювання радіоактивності; 2 – вплив радіації на людину; 3 – вплив радіації на екосистеми; 4 – політика в галузі атомної енергетики; 5 – громадська думка про ядерну енергетику; 6 – видобуток урану; 7 – ядерні відходи; 8 – альтернативна енергетика). Кураторами груп студентів факультету екології і сталого розвитку були доцент кафедри загальної екології і безпеки життєдіяльності В.І. Бондарь, старший викладач кафедри англійської мови для економічних спеціальностей Л.В. Клименко. Координаторами від університету Вагенінген були професор, директор інституту природничих наук Рік Леменс та асистент групи з системного аналізу Матайс Сміт.
Впродовж двох тижнів студентами прослухано лекції від провідних фахівців університету Вагенінген, зокрема «Радіаційна гігієна» (професор Альберт Ясен), «Вплив радіоактивності» (професор Міхель ван Дайк), «Політика та публічна думка щодо ядерної енергетики» (Андре Баннік), а також за допомогою відео-конференції провідних професорів НУБіП України – «Характеристика Чорнобильської АЕС як джерело негативного впливу на людей» (Юрій Іванов), «Вимірювання радіоактивності» (Святослав Левчук), «Використання іонізуючого вимірювання в сільському господарстві» (Валерій Кашпаров), «Радіаційна ситуація в Україні та Європі» (Ігор Гудков). Під час лекцій студенти мали змогу набути теоретико-систематизуючої компетентності, проаналізувати науково-методичну літературу та зібрати необхідний матеріал відповідно до напряму дослідження.
Студенти під час теоретико-практичних занять даного семінару мали змогу відвідати науково-дослідну лабораторію університету Вагенінген з визначення радіоактивних ізотопів в об’єктах довкілля, ознайомиться з європейськими стандартами переробки відходів на заводі COVRA (провінція Зеландії), сучасними технологіями захисту від повеней на прибережних територіях Північного моря.
В кінці семінару студенти кожної групи презентували свої власні наукові дослідження. Координаторами семінару від університету Вагенінген Ріком Леменсом та Матайсом Смітом студенти з України були відмічені за активну позицію у наукових дослідженнях, обґрунтовану та вдало викладену практичну частину досліджень. Зокрема, великої уваги заслужила групова робота українських студентів презентована Оленою Епельбойм на тему «Визначення питомої радіоактивності в ґрунтах, грибах та цибулі», адже Рік Леменс відзначив значний практичний потенціал проведених наукових досліджень та чітко обґрунтований виклад матеріалу.
Також, ним було висловлено подяку за допомогу в організації та координації семінару Валерії Бондарь, Людмилі Клименко та Олені Епельбой. Даний семінар запам’ятався студентам та координаторам яскравими сонячними буднями, чудовими лекціями та активною роботою в групах, а також незабутніми екскурсіями до баз практичних досліджень та визначних місць в Нідерландах.
Міжнародний бакалаврський теоретико-практичний семінар «Радіоактивність після Чорнобильської катастрофи та ядерна енергетика» дав можливість сприяти розвитку міжнародної та інтернаціональної комунікації у студентів, поєднанню спільних наукових досліджень у галузі наук про навколишнє середовище та подальшому міжнародному співробітництву.
