Успішний виступ доцента Володимира НАЗАРЕНКА на міжнародній конференції “9th International Conference: Digital Education at Environmental Universities” у м. Вроцлав, Польща
З 20 по 21 листопада 2025 року у місті Вроцлав, Польща відбулася вже традиційна Міжнародна конференція “9th International Conference: Digital Education at Environmental Universities”, засновниками і організаторами якої є Вроцлавський університет екології та наук про життя та факультет інформаційних технологій Національного університету біоресурсів і природокористування України.
Міжнародна конференція, яка проходила у змішаному форматі, зібрала майже 100 учасників з різних університетів Польщі, міст Вроцлава, Кракова, Познані, Гданська та з України - представників Національного університету біоресурсів і природокористування України.
Роботу конференції розпочала секції 1 – Наукові дебати; SESSION 1 - DEBATE – Digital University, Human Dimension: Accessibility, Reliability, and Accountability in the AI Er. Роботу секції очолила: Sylwia Marciniak, Data Analyst, PCG Academia, а Спікерами головної секції були: Magdalena Roszak, PhD, DSc (Poznan University of Medical Sciences), Habilitated Doctor of Pharmaceutical Sciences Jacek Kujawski, PUMS Professor (Poznan University of Medical Sciences), Mateusz Bednarski (Poznan University of Medical Sciences, Roche Global IT Solution Center), Ph.D. Dorota Siwecka (University of Wrocław).
У роботі секції 2ї конференції виступив Володимир НАЗАРЕНКО, доцент кафедри комп’ютерних систем, мереж та кібербезпеки, голова ради молодих вчених факультету інформаційних технологій з доповіддю на тему: «Adaptive, GamifiedVirtualLaboratoriesforTechnicalEducation: SmartWebPlatformwithUE5 SimulationsandMOOCIntegration», яка викликала жвавий інтерес в учасників міжнародного освітнього заходу. Володимир наголосив, що мотивацією та передумовами виконання дослідження стало те, що традиційні STEM-лабораторій стикаються з проблемами доступності, високої вартості та низька стійкість; перебоями у електропостачанні через війну, що потребує використання дистанційних лабораторних альтернатив; гейміфікація, ШІ, симуляції, масштабування та адаптивної освіти.
Володимир Анатолійович проінформував, що дослідження мало на меті розробити, впровадити та оцінити міждисциплінарну платформу симуляції, яка дозволить підвищити залученість НПП та студентів, покращити точність виконання завдань; підтримати стабільність її роботи та інтегрувати ШІ та гейміфікацію в освітній процес. Дослідження використовує змішаний метод, який інтегрує кількісні опитування, якісні оцінки потреб та пілотне тестування прототипу платформи симуляції. Методологічна основа роботи була структурована у три ключові етапи: оцінка потреб споживачів, розробка платформи, її впровадження та використання. Кожен етап проведення роботи передбачав залучення студентів і викладачів із різних технічних і технологічних дисциплін для забезпечення актуальності, застосовності та впливу.
Було проведено комплексний аналіз та вивчення проблемних питань у лабораторному навчанні в трьох академічних галузях: комп'ютерних та інформаційних технологіях, матеріалознавстві в транспортних технологіях, біохімії. На основі отриманих даних була розроблена та застосована ігрова симуляційна платформа з використанням штучного інтелекту та імерсивних технології, для покращення залученості студентів та результатів їх навчання при виконанні лабораторних робіт.
Доповідач зазначив, що впровадження розробленого пілотного проєкту та проведені результати опитування доводять, що інтеграція ігрових елементів із симуляційними інструментами та ШІ суттєво підвищує мотивацію студентів, розуміння концептуального розуміння та виконання завдань, особливо в STEM та технологічно орієнтованих дисциплінах.
Розумна освітня платформа вирішує суттєву педагогічну проблем, а саме складність проведення практичного навчання, коли лабораторії фізично недоступні, та пропонуючи реалістичні симуляції з підтримкою штучного інтелекту для таких дисциплін, як біохімія, матеріалознавство та комп'ютерні системи. Ці системи відтворюють важливі тактильний досвід та покращують їх за допомогою прогнозної аналітики, зворотного зв'язку на основі комп'ютерного зору та занурення візуалізації, яка може бути недоступна у стандартних лабораторіях.
Окрім того, моделюючи реальні сценарії з динамічними змінними та рольовими викликами, платформа підтримує розвиток навичок у командній роботі, адаптивності та комунікації. Ці «м'які навички» часто недостатньо розвинені у традиційних освітніх програмах, заснованих на лекціях або лабораторних роботах, і є необхідними для сучасної підготовки кадрів.
Зазначимо, що у міжнародній конференції від НУБіП України також прийняли участь й інші працівники університету – Ярослав Рудик, Петро Дрозд та Світлана Харченко.
Сподіваємося, що і надалі участь науковців факультету інформаційних технологій в міжнародних наукових заходах сприятиме розширенню співпраці з вченими різних університетів Європи та нашої держави, а також підвищенню рівня наукових досліджень.