До Дня пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років

8 травня 2024 року

Шановні ветерани, співробітники, студенти
і випускники!

8 травня — День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років. В умовах повномасштабної військової агресії росії, яка зазіхає на незалежність, територіальну цілісність та життя наших громадян, ми згадуємо лихоліття наймасштабнішої війни ХХ століття, вшановуємо пам’ять Героїв, які врятували світ і звільнили його від нацизму.
Українці під час цієї війни відзначаються своїм героїзмом, подвижництвом, мужністю і самопожертвою на всіх фронтах, здійснили значний внесок у перемогу над нацизмом. Не випадково Україна була серед засновників ООН, це данина нашому вкладу в Перемогу.

Ми пам’ятаємо, що наша країна найбільше постраждала в період Другої світової війни, була одним із основних полів битви, яка двічі переживала всі жахи. Ми пам’ятаємо тих сім мільйонів українців, які втратили найцінніше – своє життя.

Сьогодні Україна знову змушена відбиватися від ворога, але цього разу на нас напали нащадки солдат, які пліч-о-пліч тоді захищали рідну землю. Ця путінська кліка оббрехала історію і довела цілий народ до злочину. Путінська росія, як і колись нацисти, посягають на нашу незалежність і суверенітет, зруйнували стабільність і міжнародну систему безпеки. Наша держава, весь світ зіткнулися з новим проявом нацизму – рашизм. Одним з ідеологічних постулатів, на які опирається російська агресія, є культ відзначення перемоги над нацизмом, який замість миру пропагує війну, винищення інших народів, і хоче привласнити собі статус «головного переможця».
З перших днів військової агресії російської федерації в Криму і на Сході України викладачі, студенти і працівники університету долучились до оборони кордонів України. Протягом десяти років більше ста представників колективу перебували в зоні бойових дій в Луганській та Донецькій областях.

Наш колектив у кінці травня відзначає 126-річницю з дня заснування. Це свято має гіркий присмак, бо третій рік тримає страшна війна. І ми не стоїмо осторонь. понад сто студентів і викладачів вступили до лав Збройних Сил України, майже пів тисячі приєдналися до територіальної оборони, а більше тисячі стали активними волонтерами. Співробітники університету, структурних підрозділів перерахували майже 40 мільйонів гривень на потреби ЗСУ. На жаль, не всі повертаються з фронту живими. За роки війни ми втратили багатьох наших героїв – викладачів, студентів і випускників: Дмитра КУРИЛЕНКА Олександра ФІЛЯ, Олександра МАРЧУКА, Ільгара БАГІРОВА, Івана СТУПАКА, Олександра ГРИЦАЯ, Петра ШЕМЧУКА, Анатолія БЄЛОБУСОВА, Артура ГОЛУБА, Антона СИДОРОВА, Олексія КОЗОРІЗЕНКА, Володимира ШЕВЧЕНКА, Максима САЄНКА, Степана ГЕНИКА, Сергія МЕЛЬНИЧЕНКА, Григорія ПОНОМАРА, Андрія КОВАЛЬЧУКА, Руслана РУДІЧА, Петра ОСАДЦА, Ярослава ОЛІЙНИКА, Вадима ВИННИЧУКА, Сергія РОМАНЧУКА, Семена ОБЛОМЕЯ, Ігоря КРАВЧЕНКА, Михайла ЖАЛА, Івана ДВОРЯКА, Валентина ЛЕВЧЕНКА, Юрія РОГОВОГО, Олександра КОЖУХА, Максима ПАЛІЄНКА, Олександра АВГУСТІНА, Сергія СОЛОВЙОВА, Богдана ЯНУТУ, Сергія ТРОФИМЧУКА, Романа АВРАМЕНКА, Андрія ЗАКАВРАШНОГО, Василя БЕРДИЧЕВСЬКОГО, Вадима ПЕРІЖКА, Дмитра ШКЛЯРЧУКА, Миколу ЯРЕМУ, Владислава ЧЕРНЯКОВА, Олександра ЛИСЕНКА, Віталія ПРИБИША, Олександра СЕМЕНЧЕНКА, Володимира ПРІМІЧА, Георгія КААДЗЕ, Юрія АНТОНЕНКА, Костянтина МУЗИЧЕНКА, Дмитра ТРЕТЯКОВА, Руслана БАЛАМУТОВА, Андрія НІЛОВА, Василя ГУКАЛА, Сергія ЖУРАВЛЯ, Ярослава СОКИРИНСЬКОГО, Дмитра ВОЙТЮКА, Олександра ЖМУРА, Олександра СОРОКУ, Богдана МИКУЛІЧА, Сергія ДУБИНУ, Андрія ДРЕБОТА, Артура ЧОРНОМОРЦЯ, Олексія ШИНКАРЬОВА, Івана ЛАЗЕБНИКА, Андрія ДАНИЛЕНКА, Дмитра ОДИНЦЯ, Едуарда ОШУРКА, Назарія СЕМЕНЮКА, Дмитра ДОСЯКА, Ростислава ТЕРЕЩЕНКА, Івана КРАВЧУКА, Володимира БОРИСЕНКА, Романа АЛІЄВА, Руслана ІВАНЕНКА, Олексія БОЯРКІНА, Андрія ЛИСТУХУ, Петра СЕРГИ.... Ми завжди шануватимемо наших Героїв, які віддали життя за рідну землю.
Ми завжди шануватимемо наших Героїв, які віддали життя за рідну землю.